Астронімія

АСТРОНІ́МІЯ (від астро… і грец. ὄνυμα – назва, ім’я) – наука про власні назви астрономічних об’єктів та їх деталей, частина ономастики – галузі мовознавства, що займається власними назвами. Ін. термін – космонімія. Велика частина астроном. назв дійшла до нас переважно з араб., лат., грец. та ін. мов. джерел. Звичні для нас назви деяких зір – це спотворені середньовіч. європ. астрономами араб. або грец. слова чи словосполучення, якими вони описували розміщення зір на небі. Напр., зоря Денеб у сузір’ї Лебедя перекладається як «хвіст Лебедя». Назва Антарес (зоря в сузір’ї Скорпіона) походить від грец. «замість» і Арей (Марс): Марс часто плутали із зорею, яку з часом назвали Антарес (букв. – «замість Марса»). Багато астронімів пов’язані з Україною. Є малі планети з назвами «Україна», «Київ», «Кобзар», «Каменяр», «Г. Сковорода», «Б. Патон», «М. Амосов», «Я. Яцків» та ін.; кратери «Т. Шевченко» на Меркурії, «З. Аксентьєва» та «Федорець» на Венері, «М. Барабашов», «В. Фесенков», «Євпаторія» та «Фастів» на Марсі тощо. Нар. назви сузір’їв: Чумацький (Молочний) Шлях, Великий та Малий Вози, чи Ковші (Велика та Мала Ведмедиці), Криниця (Дельфін), Косарі (Оріон).

Літ.: Шингорева К. Б., Бурба Г. А. Лунная номенклатура. Москва, 1977; Бурба Г. А. Номенклатура деталей рельефа Марса. Москва, 1981; Корсунь А. О. Імена України в космосі // Астроном. календар. К., 1999.

А. О. Корсунь

Рекомендована література

1. Шингорева К. Б., Бурба Г. А. Лунная номенклатура. Москва, 1977;
   Google Scholar Internet
2. Бурба Г. А. Номенклатура деталей рельефа Марса. Москва, 1981;
   Google Scholar Internet
3. Корсунь А. О. Імена України в космосі // Астроном. календар. К., 1999.
   Google Scholar Internet

завантажити статтю