Астрономічна обсерваторія Миколаївська

АСТРОНОМІ́ЧНА ОБСЕРВАТО́РІЯ Миколаївська (МАО) — науково-дослідна астрономічна установа. Заснував 1821 Гол. командир Чорномор. флоту контр-адмірал А. Ґрейґ як морську астроном. обсерваторію для забезпече­н­ня флоту морехід. картами, точним часом, вивіреними навігац. приладами та хронометрами, а також для на­вча­н­ня мор. офіцерів методам орієнтува­н­ня на морі. У МАО проводили також астроном. дослідже­н­ня, складали зоряні карти, ви­значали положе­н­ня зірок, планет та комет, а також вдосконалювали методи ви­значень астроно-мо-геодезич. пунктів. Перший дир. — К. Кнор­ре, від 1986 — Г. Пінігін. 1824 встановлено найкраще на ті часи меридіан­не коло, 1884 збудовано дві башти для рефракторів. Від 1912 керівництво наук. роботою здійснювалося з Пулков. обсерваторії. Від 1991 МАО існує як самост. н.-д. установа в системі Міністерства освіти і науки України. Від початку заснува­н­ня осн. наук. тематика обсерваторії стосується пита­н­ня створе­н­ня абсолют. каталогів зір до –30° схиле­н­ня і регулярних спо­стережень Сонця та тіл Соняч. системи. 1912 на обсерваторії встановили пасажний інструмент та вертикал. коло нім. фірми «Репсольд». Від 1957 у МАО роз­почались спо­стереже­н­ня на двох пасажних інструментах АПМ (D = 100 мм, F = 1000 мм) фото­електрич. методом. З установле­н­ням 1955 меридіан­ного кола Репсольда (D = 150 мм, F = 2160 мм) ведуться диференціальні спо­стереже­н­ня для ви­значе­н­ня координат зірок пд. неба. Від 1961 в МАО роз­почались регулярні фотогр. спо­стереже­н­ня на зон­ному астро­графі (D = 120 мм, F = 2044 мм, робоче поле — 5° × 5°); спо­стерігались Марс, Юпітер і Сатурн з яскравими супутниками Уран, Нептун і малі планети. За допомогою цих інструментів у МАО створ. понад 30 каталогів положень зірок та здійснено велику кількість спо­стережень Сонця і тіл Соняч. системи. Спо­стереже­н­ня МАО абсолют. методами викори­стано для вдосконале­н­ня фундам. каталогів між­нар. серії FK; спо­стереже­н­ня диференціальні вві­йшли як складова частина до колективних вітчизн. і між­нар. наукових праць астрометрич. профілю; багаторічні спо­стереже­н­ня тіл Соняч. системи викори­стані при створен­ні в СРСР нової релятивіст. теорії рухів планет. За 35 р. спо­стережень у б-ці МАО на­громаджено понад 9 тис. фотогр. платівок з різних періодів спо­стережень. МАО є учасником багатьох спільних між­нар. проектів з астрометрії. У 1974–77 на о. Зх. Шпіцберґен в умовах поляр. ночей було створено каталог абсолют. прямих під­несень зірок. Організовано дві екс­педиції на Кавказ (1970, 1981) для меридіан­них спо­стережень Сонця, Меркурія і Венери в умовах високогірʼя — на вис. 2000 м. Від 80-х рр. МАО активно роз­робляє та створює нові автоматичні прилади та інструменти для астрометрич. спо­стережень, сучас. методів вимірювань. 1995 введено в дію новий теле­скоп — Аксіальне меридіан­не коло (АМК) оригінальної горизонтал. кон­струкції, який оснащено сучас. реєстрацій. устаткува­н­ням. Нині МАО бере участь у сучас. про­грамах наземної астрометрії: під­тримки косміч. каталогу Гіпаркос та його роз­шире­н­ня на слабкі зірки; уточне­н­ня звʼязків між радіо- і оптичною системою координат. Для цих про­грам одержано за остан­ні роки 4 каталоги положень зірок на теле­скопах АМК і меридіан. колі Репсольда. З викори­ста­н­ням апаратури еталону часу і частоти МАО веде роботи для сейсмо­про­гнозува­н­ня і дослідже­н­ня сонячно-земних звʼязків. МАО спів­працює з науковцями Росії, Китаю, Франції, Німеч­чини, США та ін. країн. У різні роки в обсерваторії працювали чи працюють: Картац­ці, Б. Остащенко-Кудрявцев, М. Цім­мерман, Г. Цім­мерман, Г. Петров та ін.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю