Астрономічна обсерваторія Миколаївська

Визначення і загальна характеристика

АСТРОНОМІ́ЧНА ОБСЕРВАТО́РІЯ Миколаївська (МАО)  — науково-дослідна астрономічна установа. Заснував 1821 Гол. командир Чорномор. флоту контр-адмірал А. Ґрейґ як морську астроном. обсерваторію для забезпечення флоту морехід. картами, точним часом, вивіреними навігац. приладами та хронометрами, а також для навчання мор. офіцерів методам орієнтування на морі. У МАО проводили також астроном. дослідження, складали зоряні карти, визначали положення зірок, планет та комет, а також вдосконалювали методи визначень астроно-мо-геодезич. пунктів. Перший дир. — К. Кнорре, від 1986 — Г. Пінігін. 1824 встановлено найкраще на ті часи меридіанне коло, 1884 збудовано дві башти для рефракторів. Від 1912 керівництво наук. роботою здійснювалося з Пулков. обсерваторії. Від 1991 МАО існує як самост. н.-д. установа в системі Міністерства освіти і науки України. Від початку заснування осн. наук. тематика обсерваторії стосується питання створення абсолют. каталогів зір до –30° схилення і регулярних спостережень Сонця та тіл Соняч. системи. 1912 на обсерваторії встановили пасажний інструмент та вертикал. коло нім. фірми «Репсольд». Від 1957 у МАО розпочались спостереження на двох пасажних інструментах АПМ (D = 100 мм, F = 1000 мм) фотоелектрич. методом. З установленням 1955 меридіанного кола Репсольда (D = 150 мм, F = 2160 мм) ведуться диференціальні спостереження для визначення координат зірок пд. неба. Від 1961 в МАО розпочались регулярні фотогр. спостереження на зонному астрографі (D = 120 мм, F = 2044 мм, робоче поле — 5° × 5°); спостерігались Марс, Юпітер і Сатурн з яскравими супутниками Уран, Нептун і малі планети. За допомогою цих інструментів у МАО створ. понад 30 каталогів положень зірок та здійснено велику кількість спостережень Сонця і тіл Соняч. системи. Спостереження МАО абсолют. методами використано для вдосконалення фундам. каталогів міжнар. серії FK; спостереження диференціальні ввійшли як складова частина до колективних вітчизн. і міжнар. наукових праць астрометрич. профілю; багаторічні спостереження тіл Соняч. системи використані при створенні в СРСР нової релятивіст. теорії рухів планет. За 35 р. спостережень у б-ці МАО нагромаджено понад 9 тис. фотогр. платівок з різних періодів спостережень. МАО є учасником багатьох спільних міжнар. проектів з астрометрії. У 1974–77 на о. Зх. Шпіцберґен в умовах поляр. ночей було створено каталог абсолют. прямих піднесень зірок. Організовано дві експедиції на Кавказ (1970, 1981) для меридіанних спостережень Сонця, Меркурія і Венери в умовах високогір’я — на вис. 2000 м. Від 80-х рр. МАО активно розробляє та створює нові автоматичні прилади та інструменти для астрометрич. спостережень, сучас. методів вимірювань. 1995 введено в дію новий телескоп — Аксіальне меридіанне коло (АМК) оригінальної горизонтал. конструкції, який оснащено сучас. реєстрацій. устаткуванням. Нині МАО бере участь у сучас. програмах наземної астрометрії: підтримки косміч. каталогу Гіпаркос та його розширення на слабкі зірки; уточнення зв’язків між радіо- і оптичною системою координат. Для цих програм одержано за останні роки 4 каталоги положень зірок на телескопах АМК і меридіан. колі Репсольда. З використанням апаратури еталону часу і частоти МАО веде роботи для сейсмопрогнозування і дослідження сонячно-земних зв’язків. МАО співпрацює з науковцями Росії, Китаю, Франції, Німеччини, США та ін. країн. У різні роки в обсерваторії працювали чи працюють: Картацці, Б. Остащенко-Кудрявцев, М. Ціммерман, Г. Ціммерман, Г. Петров та ін.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю