Астроспектроскопія
АСТРОСПЕТРОСКОПІ́Я (від астро… і лат. spectrum — уява, видіння; грец. σκοπἐω — розглядаю, спостерігаю) — розділ астрофізики, що вивчає кількісні характеристики спектрів небесних об’єктів. У практ. плані завданням А. є отримання спектрів за допомогою спектрографів і вимірювання положень, форм та інтенсивності спектр. ліній. Детальний аналіз цих характеристик дає можливість визначити структуру різних косміч. об’єктів, а також гол. фіз. параметри: температуру, масу, швидкість тощо. За методами А. поділяється на щілинну та безщілинну. Різниця між ними полягає в тому, що за другим методом паралельний пучок променів створюють за допомогою щілини спектрографа та розташованого поза нею коліматора. Щілинна А. порівняно з безщілинною має багато переваг щодо якості спектрів і поступається останній здатністю одночасно реєструвати кілька спектрів. Більшість фундам. відкриттів у астрономії здійснено методом щілинної А. В істор. плані найважливіші досягнення А. — відкриття на Сонці гелію й підтвердження єдності Всесвіту на основі тотожності спектрал. ліній будь-якого хім. елемента. Найбільші досягнення А. останнього часу — відкриття планет поза межами Сонячної системи і встановлення масштабу світобудови та вектора її еволюції. Провідними центрами А. в Україні є Крим. астрофізична обсерваторія, Гол. астроном. обсерваторія НАНУ та Астроном. обсерваторія Одес. університету.
Рекомендована література
- Белопольский А. А. Последние результаты спектрального анализа в астрономии // Изв. Рус. астроном. общества. 1894. № 2;
- Меррил П. Линии химических элементов в астрономических спектрах / Пер. с англ. Москва, 1959;
- Мельников О. А., Попов В. С. Астроспектроскопия — язык вселенной. Москва, 1973;
- Курс астрофизики и звездной астрономии. Т. 1. Изд. 3. Москва, 1973;
- Спектроскопия. Методы и применения // Тр. VI Сибир. Совещания по спектроскопии. Москва, 1973;
- Манджос А. В. Взаємокогерентні властивості випромінювання у гравітаційно-лінзовій оптиці. К., 1997;
- Брауде С. Я., Мень А. В. О связи спектральных характеристик неразрешенных двойных или двукомпонентных радио-источников с их структурой // КФНТ. 1998. Т. 14, № 3.
Завантажити статтю
