Астрофізична обсерваторія Кримська

АСТРОФІЗИ́ЧНА ОБСЕРВАТО́РІЯ Кримська (КрАО) — науково-дослідна астрономічна установа. Історія КрАО роз­почалася з невеликої приват. обсерваторії, яку заснував на поч. 20 ст. аматор астрономії М. Мальцев на г. Кішка (м. Симеїз). Симеїз. обсерваторію, що стала від­діл. Пулков. обсерваторії, було обладнано геліо­графом та по­двійним астро­графом Цейса з 120-мм обʼєктивом. Перші спо­стерігачі — С. Бєлявський (зоряна фотометрія) і Г. Нейлін (малі планети). У 1930-х рр. Г. Шайн і В. Альбицький започаткували спектральні спо­стереже­н­ня радіальних швидкостей зір, що зробили Симеїз. обсерваторію ві­домою в астроном. колах. Під час 2-ї світової війни і тимчас. окупації Криму обсерваторія була майже повністю зруйнована. У 1945 на її базі створ. КрАО (один із засн. та перший дир. — Г. Шайн), а згодом роз­почалося будівництво комплексу споруд обсерваторії в с. Наукове (Бахчисарай. р-н, АР Крим). До 1991 КрАО входила до складу АН СРСР, від 1991 під­порядк. Мін-ву освіти та науки України. Обсерваторія була обладнана потужними, як на той час, інструментами: по­двійним астро­графом Цейса (D = 400 мм, F = 1600 мм), рефлектором (D = 1220 мм) з кількома спектро­графами. Від 1946 КрАО — найбільший в СРСР наук. центр з ви­вче­н­ня Сонця. Тут ведуться як оптичні, так і радіо­спо­стереже­н­ня Сонця. 1950 встановлено позазатемнений короно­граф — інструмент для ви­вче­н­ня атмо­сфери Сонця. За ідеєю дир. КрАО А. Сєвєрного 1954 встановлено баштовий соняч. теле­скоп (D = 400 мм), обладнаний різноманіт. при­ймал. апаратурою для ви­вче­н­ня спектра Сонця, магніт. поля та актив. процесів на Сонці. 1962 встановлено найпотужнший на той час у СРСР та Європі рефлектор (D = 2,6 м), 1980 повністю автоматиз. дзеркал. теле­скоп АДТ-11 (D = 1,25 м). У КрАО А. Сєвєрний від­крив 160-хвилин­ні колива­н­ня Сонця, що певною мірою сприяло становлен­ню нового напрямку астрофізики — геосейсмології. Значних успіхів досягнуто в назем. спо­стереже­н­нях гамма-променів високих енергій на унікал. потужному автоматиз. гамма-теле­скопі, збудованому в КрАО у 1989. Від 1987 обсерваторію очолив М. Стешенко. Нині в КрАО 5 наук. лаб.: фізики Сонця, фізики зір і галактик, радіоастрономії, екс­перим. астрофізики, гамма-астрономії. Осн. частина обсерваторії роз­таш. у с. Наукове на вис. 600 м над р. м. Осн. інструменти: дзеркал. теле­скоп ім. Г. Шайна (D = 2,6 м), 2 зоряні теле­скопи (D = 1,25 м), баштовий соняч. теле­скоп з гол. дзеркалом (D = 1,25 м) і установка ГТ-48 для назем. досліджень гамма-квантів надвисоких енергій (заг. площа складених дзеркал 54 м²) та ін. Від­діл радіоастрономії роз­таш. на березі моря біля під­ніж­жя г. Кішка у с. Кацивелі (Велика Ялта); осн. інструмент — радіотеле­скоп РТ-22 (D антени 22 м), збудований у 1966 і при­знач. для спо­стережень у сантиметр. і міліметр. діапазонах. РТ-22 — єдиний із теле­скопів СРСР, що входить до Європ. мережі радіоінтерферометрії із над­довгими базами, в яку обʼ­єд­нано найбільші радіотеле­скопи Зх. Європи. Один із під­роз­ділів КрАО роз­таш. на г. Кішка на висоті 346 м над р. м., за 3 км від мор. берега; осн. інструмент — лазер. супутник. далекомір, змонтований на теле­скопі діаметром 1 м. Основні напрями наукових досліджень КрАО: фізика Сонця і сонячна активність; планети і малі тіла Соняч. системи; глобальні рухи материків і полюсів Землі; активні ядра галактик і джерел косміч. променів; будова, хім. склад, магнетизм і нестаціонарність зір; роз­робле­н­ня наземних і косміч. теле­скопів і світло­при­ймал. апаратури. За традицією в КрАО тривають регулярні пошуки малих планет. Майже від початку заснува­н­ня обсерваторії в ній створено екс­перим. лаб., де роз­робляють та конструюють нові прилади. Обсерваторія — актив. учасник косміч. дослідж.: прилади КрАО для ви­вче­н­ня Сонця та зоряного неба в ультрафіолет. діапазоні було встановлено на супутниках серії «КОСМОС», «ПРО­ГНОЗ-6», на ст. «САЛЮТ-4», на «ЛУНОХОДІ-2». Зокрема 1975 в КрАО створ. орбітал. соняч. теле­скоп ОСТ-1, встановлений на борту ст. «Салют-4». У 1983–89 на витягнутій до 200 тис. км від Землі орбіті на ст. «АСТРОН» працював автоматич. зоряний теле­скоп-рефлектор (D = 0,8 м), створ. у КрАО спільно з НВО ім. С. Лавочкіна, за допомогою якого отримано в ультрафіолет. ділянці спектра унікал. спо­стереже­н­ня зір, галактик, комети Гал­лея та ін. косміч. обʼєктів. За створе­н­ня цього теле­скопа групу спів­роб. КрАО удостоєно Держ. премії СРСР. Роз­роблено спектро­граф для косміч. проекту СПЕКТР-УФ. В обсерваторії у різні часи працювали чи працюють: Й. Шкловський, С. Пікельнер, М. Козирев, Е. Мустель, В. Ніконов, В. Прокофʼєв, В. Степанов, О. Боярчук, Г. Іванов-Холодний, І. Копилов, В. Хохлова, П. Чугайнов, Р. Гершберг, А. Степанян, Н. Степанян, В. Прокофʼєва та ін. Нині у КрАО працює понад 100 астрономів, з них 16 д-рів і 38 канд. н. Обсерваторія має бібліотеку, що налічує понад 60 тис. одиниць зберіга­н­ня. Від 1947 видає наук. зб. «Известия Крымской астрофизической обсерватории».

Літ.: Добронравов П. П. Крымская астрофизическая обсерватория Академии наук СССР. Москва, 1955; Пономарев Д. П. Астрономические обсерватории Советского Союза. Москва, 1987.

Н. І. Шаховська

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю