Артіль
Визначення і загальна характеристика
АРТІ́ЛЬ — форма добровільного об’єднання людей для спільної господарської діяльності з подальшим розподілом між ними одержаного доходу. А. може бути юрид. особою. А. як госп. громад. об’єднання в Україні відомі здавна. Особливо поширена була супряга, традиц. форма угоди самост. господарів-селян, які, не маючи достатньої кількості робочої худоби, об’єднували тяглову силу, знаряддя і свою працю для оранки, збирання врожаю, молотьби тощо. Засновувались А. чумаків, до пізніших часів дожили А. гончарів (Полтавщина, Чернігівщина), А. рибалок на Азов. й Чорномор. узбережжях. Ефективнішою була кооперація. Відчутного розвитку в Україні вона набула перед 1-ю світ. війною, особливо в зх. областях. За рад. влади, від кін. 20-х рр., кооперування стало примусовим. Офіц. назва колгоспів — «сільськогосподарська артіль» (за статутом 1935). Старі рибал. А. були перетворені на рибал. колгоспи. А. за рад. часів утратила найважливішу ознаку цієї форми громад. праці — добровільність, перетворившись на засіб цілковитого підпорядкування людини інтересам держави, а тому люди уникали навіть назв «артіль», «кооперація». З розбудовою в Україні ринк. економіки добровіл. об’єднання людей для спільної праці набувають ін. форм і мають відмінні назви, напр., акціонерне товариство, кооператив, спільне підприємство тощо. Форми власності й матеріал. відповідальність у них різні.