Колесник Степан Павлович

КОЛЕ́СНИК Степан Павлович (12. 02. 1932, с. Мончинцi Калинiв. р-ну Вiнн. обл. – 21. 04. 2024, Київ) – прозаїк, публiцист. Член НСПУ (1969). Державна премія України ім. Т. Шевченка (1992). Орден «За заслуги» 3-го (1997) та 2-го (2008) ступ. Закiн. Київ. університет (1958). Працював у Києві: у ред. г. «Молодь України» (1959), «Патрiот Батькiвщини» (1960), «Радянська Україна» (1961–64), «Лiтературна Україна» (1964), ж. «Україна» (1965–69), «Новини кiноекрана» (1970–71); на кiностудiї худож. фільмів iм. О. Довженка (1972); на студії докум. фільмів (1973); у видавництві «Молодь» (1975); від 1980 – в Університеті: 1986–99 – доцент; від 1999 – спецкор. г. «Сільські вісті». Голова Київ. організації НСПУ (1993–99). Дебютував 1958 у г. «Молодь України» нарисом «Університет у степу». Після публікації ст. «Верблюд і капуста» (г. «Радянська Україна», 1964), у якій викривав колгоспну безгосподарність і некомпетентність рад. та парт. кер-ва, був переслідуваний і тривалий час не міг друкуватися. Писав укр. та рос. мовами. Створив образи людей складної, часом трагіч. долі, вольових, могутніх духом. Автор сценаріїв докум. фільмів на антивоєнну тему (зокрема «Солдатські вдови»; поставлено на студії докум. фільмів, 1985, реж. В. Артеменко).

Тв.: Мічені крила: Нариси та оповідання. 1962; Медозбiр: Нариси та оповідання. 1967; Яблуневі кордони: Нариси та оповідання. 1968; Доброкут: Нариси та оповідання. 1975; Живу пiсля смерті: Зб. докум. оповідань та кіноповість. 1980; За Десною жито половiє: Зб. публіцистики. 1982; На Севере жарко: Сб. публицистики. 1983; Обкрадені села: Зб. публіцистики. 1988; Бунт середняків: Нариси та оповідання. 1990; Довга кладка через літа: Повісті, оповідання і нариси. 1990; Куди пливе ескадра?: Зб. публіцистики. 1993; Чи будемо пересівати волю?: Нариси та оповідання. 2012; Вибране. 2012 (усі – Київ).

Лiт.: Слабошпицький М. Село на драматичних роздоріжжях: Штрихи до портрета Степана Колесника // УМЛШ. 1992. № 5–6; Плачинда С. Іти на вогонь // Столиця. 2002, 4–10 жовт.; Одинцова О. Сильного доля веде, слабкого волочить // Укр. літ. газ. 2012, 24 лют.

Л. В. Череватенко

Основні твори

Мічені крила: Нариси та оповідання. 1962; Медозбiр: Нариси та оповідання. 1967; Яблуневі кордони: Нариси та оповідання. 1968; Доброкут: Нариси та оповідання. 1975; Живу пiсля смерті: Зб. докум. оповідань та кіноповість. 1980; За Десною жито половiє: Зб. публіцистики. 1982; На Севере жарко: Сб. публицистики. 1983; Обкрадені села: Зб. публіцистики. 1988; Бунт середняків: Нариси та оповідання. 1990; Довга кладка через літа: Повісті, оповідання і нариси. 1990; Куди пливе ескадра?: Зб. публіцистики. 1993; Чи будемо пересівати волю?: Нариси та оповідання. 2012; Вибране. 2012 (усі – Київ).