КОЛЕ́СНИК Степан Па­влович (12. 02. 1932, с. Мончинцi Калинiвського р-ну Вiн­ницької обл. — 21. 04. 2024, Київ) — прозаїк, публiцист. Член НСПУ (1969). Державна премія Украї­ни імені Т. Шевченка (1992). Орден «За заслуги» 3-го (1997) та 2-го (2008) ступенів. Закінчив Київський університет (1958). Працював у Києві: у редакції газети «Молодь України» (1959), «Патрiот Батькiвщини» (1960), «Радянська Україна» (1961–64), «Лiтературна Україна» (1964), журналу «Україна» (1965–69), «Новини кiноекрана» (1970–71); на кiно­студiї художніх фільмів імені О. Довженка (1972); на студії документальних фільмів (1973); у видавництві «Молодь» (1975); від 1980 — в Університеті: 1986–99 — доцент; від 1999 — спец­кореспондент газети «Сільські вісті». Голова Київської організації НСПУ (1993–99). Дебютував 1958 у газети «Молодь України» нарисом «Університет у степу». Після публікації стат­ті «Вер­блюд і капуста» (газети «Радянська Україна», 1964), у якій викривав колгоспну без­господарність і некомпетентність радянського та партійного керівництва, був пере­слідуваний і тривалий час не міг друкуватися. Писав українською та російською мовами. Створив образи людей складної, часом трагічної долі, вольових, могутніх духом. Автор сценаріїв документальних фільмів на антивоєн­ну тему (зокрема «Солдатські вдо­ви»; по­ставлено на студії документальних фільмів, 1985, режисер В. Артеменко).