Археологічна культура
АРХЕОЛОГІ́ЧНА КУЛЬТУ́РА — група подібних між собою пам’яток, розповсюджених на певній території у межах певного часу. Така подібність простежується за різними рисами матеріальної та духовної культури: поховальними звичаями, формами й оздобленням посуду, прикрасами та ін. речами, способами будівництва, оформленням осель тощо. На поширення археологічних комплексів у межах певних територій дослідники звернули увагу вже в 19 ст. Для означення цього явища використовували різні терміни: «культурна група», «культурна провінція», «культурний ареал», просто «культура» тощо.
Термін «археологічна культура» широко увійшов у науковий обіг наприкінці 19 — поч. 20 ст. Від цього часу археологічна культура стає провідним поняттям археології. Саме в 1-й пол. 20 ст. виділено більшість археологічних культур, що пов’язано з активними розкопками давніх пам’яток та систематизацією здобутих матеріалів. Назви окремих із них умовні:
- найчастіше вони походять від назви населеного пункту, де відкрито пам’ятку певного типу. Напр., трипільська, зарубинецька, черняхівська культури — від назв сіл, де наприкінці 19 — поч. 20 ст. провадив активні розкопки старожитностей визначний український археолог В. Хвойка;
- три археологічні культури доби бронзи дістали назву за типами поховальних споруд — ямна, катакомбна та зрубна (виділив В. Городцов на поч. 20 ст.);
- інші археологічні культури названо за формою чи оздобленням посуду: культура кулястих амфор, лійчастого посуду, багатопружкової кераміки тощо.
Археологічні культура є фундаментальним поняттям археології і дає змогу впорядкувати археологічні джерела, локалізувавши їх у просторі й часі, прокласти місток між матеріальними залишками та їхніми творцями. Очевидно, що за археологічними культурами стоять певні спільноти — окремі народи чи їхні групи. Це надзвичайно важливо для стародавньої історії, яка має справу з дописемним періодом. На їхній основі науковці визначають спосіб господарювання, соціальний устрій, етнокультурну специфіку населення певної території у певний час. Зіставлення матеріалів різних культур допомагає відтворити етногенез окремих народів, напрями їхніх зв’язків, міграційних процесів тощо.
Рекомендована література
- Смирнов А. П. К вопросу об археологической культуре // СА. 1964. № 4;
- Захарук Ю. М. Проблеми археологічної культури // Археологія. 1964. Т. 17;
- Каменецкий И. С. Археологическая культура — ее определение и интерпретация // СА. 1970. № 2;
- Клейн Л. С. Проблема определения археологической культуры // Там само;
- Кудрявцева О. М. К вопросу об определении понятия «археологическая культура» // Археология и методы истор. реконструкций: сб. науч. тр. К., 1985;
- Ганжа А. И. О понятии «археологическая культура» в советской археологии 40–60-х годов // Там само;
- Генинг В. Ф. Археологическая культура — социально-исторический организм — центральная категория познания археологии: к разработке теории археол. культуры // Исслед. соц.-истор. проблем в археологии: Сб. науч. тр. К., 1987;
- Кудрявцева О. М. Про формування поняття «археологічна культура» // Археологія. 1987. Вип. 58;
- Антикович М. В. Археологическая культура: Последствия определения понятия для процедуры археологических исследований // СА. 1989. № 4;
- Ричков М. О. Про локальні варіанти археологічних культур // Археологія. 1990. № 4;
- Генінг В. Ф. Концепція «культури» в археологічному знанні // Там само. 1992. № 1.
Завантажити статтю
