Археологічні пам’ятки
Визначення і загальна характеристика
АРХЕОЛОГІ́ЧНІ ПАМ’ЯТКИ́ — матеріальні сліди людської діяльності, які збереглись до наших днів і є важливим історичним джерелом. А. п. знаходяться у землі, воді, деякі на поверхні (наскельні зображення). Найбільше значення А. п. мають як істор. джерело для дослідж. найдавніших періодів людства, коли ще не існувало писем. джерел або писемна інформація була дуже обмежена. Як продукт люд. діяльності А. п. відбивають усі сторони життя та праці. А. п. є поселення, стоянки, городища, фортеці, міста, окремі житл., госп., вироб., фортифікац., культові споруди, могильники чи окремі поховання, скарби, знаряддя праці, побуту, культу, предмети озброєння та кінського спорядження, написи і малюнки на скелях, у печерах чи на окремих предметах та ін. Риси археол. культури визначають А. п., які поширені на певній території, датовані одним часом і мають спільні ознаки. Вони є культур. надбанням народу і охороняються державою. В Україні під охороною держави перебуває 64 тис. А. п. Найдавнішою А. п. на Україні є палеоліт. стоянка Королеве на Закарпатті, якій бл. 1 млн рр. Нині укладається енциклопед. видання у 28 т. «Звід пам’яток історії та культури України».