Археологічні товариства
АРХЕОЛОГІ́ЧНІ ТОВАРИ́СТВА — громадські організації для дослідження, популяризації та охорони старожитностей, переважно археологічних пам’яток. В Україні діяли Одес. товариство історії та старожитностей (засн. 1839), Церк.-археол. товариство при Київ. духов. академії (утвор. 1872) та Істор. товариство Нестора-Літописця (1873), НТШ у Львові (1873). 1887 у Сімферополі створено Таврій. учену архівну комісію, яку 1923 перетворено на Таврій. товариство історії археології та етнографії (існувало до 1929). У 1887–1918 діяло Харків. наук. істор.-філол. товариство при Харків. університеті, яке займалося вивченням старожитностей Слобідської та Лівобереж. України. Від 1910 археол. дослідження проводив Київ. відділ Рос. істор. товариства. Тоді ж засновується Київ. товариство охорони пам’яток старовини. На поч. 20 ст. археол. роботи проводять багато краєзнав. т-в (Товариство дослідників Волині, Катериносл. наук. товариство, Терноп. істор.-краєзнав. гурток). Товариства готували та проводили археол. з’їзди, збирали стародруки, пам’ятки матеріал. культури, засновували музеї. Великою наук. спадщиною залишилися «Записки», «Чтения», «Звіти», «Известия», «Збірники наук. праць» та ін. матеріали цих т-в. Після більшов. перевороту центрами вивчення та охорони археол. пам’яток стали держ. установи: НДІ, музеї, ВНЗи, а також Укр. товариство охорони пам’яток історії та культури, засн. 1965. У 1959 створ. Одес. археол. товариство, 1995 відновило діяльність Товариство Нестора-Літописця, 1990 створ. Всеукр. спілку краєзнавців.
Рекомендована література
Завантажити статтю
