Архітектурна реставрація
АРХІТЕКТУ́РНА РЕСТАВРА́ЦІЯ — комплекс заходів, спрямованих на фізичне збереження архітектурних пам’яток, підтримання їх у належному технічному й експозиційному стані, забезпечення сприятливих умов використання. Застосовуються кілька видів ремонтно-реставрац. робіт: ремонт (експлуатаційний і реставрац.), консервація, власне реставрація (комплекс наук.-тех. заходів, що забезпечують збереження і відновлення істор. архіт.-мист. образу пам’ятки шляхом видалення дисгармон. нашарувань і відтворення втрачених елементів), пристосування. А. р. поділяється на фрагментарну і цілісну; за методом може бути аналіт. чи синтетичною. Практикуються такі реставрац. прийоми: зміцнення, розкриття, заміна, реконструкція, доповнення. Під час реставрації пам’ятки проводяться всі види робіт. Фахова суть А. р. полягає в єдності наук.-метод. засад і технології. Методика А. р. охоплює вибір мети і постановку завдань; дослідж. із застосуванням спец. тех. прийомів (шурфів, зондажів, технол. аналізу), опрацювання ескіз. проекту реставрації, тех. креслень, шаблонів, кошторисів; експертизу, узгодження і затвердження проекту та автор. нагляд за його втіленням. Відмінність А. р. від звичайного проектно-буд. процесу полягає в проведенні одночасно проектувальних, буд. і дослід. робіт. Сучасна методика А. р. не ставить за мету досягнення стиліст. єдності пам’ятки, а вимагає збереження істор. нашарувань. А. р. започатк. у 17 ст. т. зв. репараціями київ. храмів княжої доби, які здійснив Петро Могила. Методику А. р. опрацювали на поч. 20 ст. проф. А. Прахов, Г. Котов, Д. Мілєєв, О. Щусєв, П. Покришкін. Її апробовано під час реставрації пам’яток Києва, Овруча й Володимира-Волинського. У рад. Україні А. р. започатк. 1944, коли на підставі обстежень тер. України було виявлено, що з 2 тис. архіт. пам’яток 10 зруйновано дощенту, а 102 зазнали знач. пошкоджень. Кер-во А. р. було покладене на новостворене Упр. в справах архітектури при РНК УРСР, яке вперше в Україні опрацювало план реставрації 25-ти найвидатніших пам’яток (1945). Для його реалізації 1946 створ. спеціаліз. буд. трест, який 1947 дістав назву «Будмонумент», згодом — Респ. спеціаліз. наук.-реставрац. майстерня, від 1970 — Укр. спец. наук.-реставрац. вироб. управління (УСНРВУ), від 1994 — корпорація «Укрреставрація». За перше повоєнне 10-річчя відбудовано більшість зруйнованих пам’яток Києва, Чернігова, Переяслава-Хмельницького, Полтави, Пд. України, пізніше відреставровано понад 500 архіт. пам’яток; кількість працівників галузі збільшилася до 3 тис. осіб. Найвищого розквіту укр. школа реставрації досягла на зламі 70–80-х рр. Серед провід. реставраторів — М. Говденко, О. Годованюк, В. Корнєєва, І. Могитич, В. Отченашко, Є. Пламеницька, В. Шевченко. Протягом 70–80-х рр. у складі УСНРВУ створ. 8 міжобл. реставрац. майстерень (у Києві, Львові, Сімферополі, Чернігові, Сумах, Харкові, Кам’янці-Подільському, Одесі), а також дільницю в Луцьку й експерим. майстерню в Києві (нині більшість з них перетворено на АТ). Від 1990 право на проведення реставрації пам’яток архітектури в Україні надано також недерж. структурам за умови отримання ліцензії. Ліцензування здійснює корпорація «Укрреставрація» від імені Держбуду України.
Рекомендована література
- З історії української реставрації. К., 1996;
- 50-річчя Укрреставрації. Історія кооперації. К.; Л., 1996;
- Консервація і реставрація пам’яток архітектури: Метод. посіб. К.; Л., 1996;
- Вечерський В. В. Реставрація пам’яток архітектури // ПУ. 1997. № 1;
- Подъяпольский С. Реставрация памятников архитектуры. Москва, 1998.
Завантажити статтю
