КРЮ́КОВА Ніла Валеріївна (14. 11. 1943, с. Попівка Онуфріївського ра­йону Кірово­градської обл. — 05. 10. 2018, Київ) — артистка роз­мовного жанру, актриса. Народний артист УРСР (1985). Герой України (2008). Орден князя Ярослава Мудрого 5-го ступеня (2006). Закінчила Київський ін­ститут театрального мистецтва (1967; викладач В. Харченко). Від­тоді працювала актрисою Полтавського українського музично-драматичного театру імені М. Гоголя, де зіграла ролі Галі («Циганка Аза» М. Старицького), Інни («На сьомому небі» М. Зарудного), Джен­ні Ґергардт (за одно­ймен­ним романом Т. Драйзера); 1970–75 — артистка літературного театру «Слово» при СПУ; 1975– 2012 — артистка Національної філармонії Украї­ни (обидва — Київ). Ви­ступала з сольними концертами за творами Л. Костенко, Б. Олійника, П. Тичини, І. Драча, М. Рильсь­кого, Д. Павличка, В. Стуса та ін. Під­готувала концертні про­грами: «Маруся Чурай» за Л. Костенко (1981), «Твоя зоря» (1982), «Собор» (1993) за О. Гончаром, «Зброєю сміху проти всякого лиха» за С. Олійником, С. Ру­данським, І. Нечуєм-Левицьким, П. Глазовим, К. Дяченком та ін. (1985), «Григір Тютюн­ник. Новели» (1986), «Наша дума, наша пісня не вмре, не загине!» за Т. Шевченком (1989; Державна премія України імені Т. Шевчен­ка, 1989), «Так ніхто не кохав» за В. Со­сюрою, М. Рильським (1993), «Вечір української поезії» за Д. Павличком, Б. Олійником, В. Стусом (2002), «Україно, ти моя молитва» за Т. Шевченком, І. Франком, В. Симоненком (2008). Однією з перших ви­ступила 1986 перед ліквідаторами аварії на ЧАЕС у м. Чорнобиль (Іванківського р-н Київської обл.). Знялася у кінокартинах: «На Київському напрямку» (роль Ганни, 1968, режисер В. Денисенко), «Пропала грамота» (1972, режисер Б. Івченко), «Кайдашева сімʼя» (роль Баби Параски, 1993, режисер В. Городько). Гастролі у РФ, Польщі, Австрії, Франції, Канаді, США.