Консовський Олексій Анатолійович

КОНСО́ВСЬКИЙ Олексій Анатолійович (Консовский Алексей Анатольевич; 15(28). 01. 1912, Москва — 20. 07. 1991, там само) — російський актор, артист розмовного жанру. Нар. арт. РРФСР (1976). Державна премія РРФСР ім. братів Васильєвих (1966). Закін. Держ. екс­перимент. театр. технікум при Держ. театрі ім. В. Мейєрхольда (Москва, 1933), де відтоді й працював. 1935–36 — актор сту­­дії під керівництвом М. Хмельова (Мос­ква), 1937–38 — Моск. театру ро­­бітн. молоді, 1938–39 — Ленінгр. театру комедії (нині С.-Петер­бург), 1940–43 — кіностудії «Союздитфільм», 1943–50, 1953–86 — Держ. театру ім. Мосради, 1950–53 — драм. театру ім. М. Єр­молової (усі — Москва). Дебютував у кіно роллю Кузьми Захаркіна у фільмі «Остання ніч» (1936, реж. Ю. Райзман, Д. Васильєв). К. тяжів до лірико-романт. трактування образу, грав героїв із глибоким духовним світом. Володів виразним голо­сом, тонким відчуттям слова, за допомогою якого вдало характеризував персонажа. Водночас багато виступав на радіо і телебаченні із худож. читанням поезії і прозових творів класиків рос. і зарубіж. літ-ри; брав участь у дублюванні худож. і до­­кум. стрічок, мультфільмів. Ролі: Павло Корчагін («Як гартувалася сталь» за М. Островським), Трє­плєв («Чайка» А. Чехова), Незнамов («Без вини винні» О. Островського), Старець Зосим («Брати Карамазови» за Ф. Достоєвським), Рюмін, Звонцов («Дачники», «Достигаєв та інші» М. Горь­кого), Андрій Ваганов («Історія одного кохання» К. Симонова), Невідомий («Маскарад» Ю. Лермонтова), Філіппо («Благочестива Марта» Т. де Моліни), Суддя Самуель («Дивна місіс Севідж» Дж. Патріка), Едгар, Родріґо («Король Лір», «Отелло» В. Шекспіра), Леандро («Комедіанти» Х. Бенавенте), Артюр («Дама з камеліями» за А. Дюма); у кіно — Франц («Болотні солдати», 1938, реж. О. Мачерет), Лермонтов (однойм. фільм, 1943, реж. А. Гендельштейн), Коля Шаригін («Сільська вчителька», реж. М. Донськой), Принц («Попелюш­ка», реж. Н. Кошевєрова, М. Шапіро; обидва — 1947), Микола Кірсанов («Бать­ки і діти», 1958, реж. А. Бергункер, Н. Рашевська), Чарівник («Звичайне диво», 1964, реж. М. Захаров); в укр. стріч­ках — Крутиков («Дочка моряка», 1941, реж. Г. Тасін), Курочкін («Тарас Шев­ченко», 1951, реж. І. Савченко, О. Алов, В. Наумов), Микола Гоголь («Як посварилися Іван Іванович з Іваном Никифо­ровичем», 1959, реж. В. Карасьов).

Рекомендована література

1. Ширяев Ю. А. Консовский: Бук­лет. 1970;
   Google Scholar Internet
2. Актеры советского кино. 1974. Вып. 10 (обидві — Москва).
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю