КОН­СТАНКЕ́ВИЧ Іван-Христофор Михайлович (10. 06. 1859, с. Мшана, нині Під­карпатського воєводства, Польща — 19. 04. 1918, містечко Мок-Чанк, нині Джим-Торп, штату Пенсильванія, США) — церковний діяч УГКЦ. Закінчив у Львові академічну гімназію (1877) та теологічний факультет Університету (1881). Того ж року рукопокладений у сан священика єпис­копом Пере­­мись­ким І.-С. Ступницьким, слу­­жив у Галичині. На за­проше­н­ня очолити українську греко-католицьку парафію в м. Шамокін (штату Пенсильванія) 1893 прибув до США. Заснував хор і читальню товариства «Просвіта» (1893), руську школу для дітей (1894), політичний клуб (1895) і Товариство імені Т. Шевченка (1896). Ініціював утворе­н­ня Руського народного союзу (1894; від 1914 — Українського), його секретар до 1895, спів­власник (разом з отцем Н. Дмитрівим) і спів­редактор газети «Свобода» (1895–96). Голова Духовної консисторії Русько-Католицької Церкви, 1901–07 очолював Духовну раду, яка вимагала окре­мого єпис­копа для українців у США. Від 1909 — дорадник з питань освіти товариства «Просвіта» у Філадельфії. Від 1910 — генеральний вікарій єпис­копа С.-С. Ортинсь­кого.