Константинов Валентин Костянтинович
КОНСТАНТИ́НОВ Валентин Костянтинович (23. 02. 1923, с. Ялта, нині смт Першотравн. р-ну Донец. обл. — 04. 12. 2012, м. Маріуполь Донец. обл.) — живописець, скульптор. Член НСХУ (1965). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Орден «За мужність» 3-го ступеня (1999). Закін. Харків. художнє училище (1951; викл. М. Сліпченко, Л. Фітільов, П. Шигимага). Відтоді — учасник обл., всеукр., всесоюз., зарубіж. мистецьких виставок. Персон. — у Маріуполі (1973, 1985, 1995, 1999, 2000, 2008). На творчій роботі. Автор портретів, темат. картин і пейзажів у традиціях рос. та укр. живопису, мозаїк, барельєфів, пам’ятників. Окремі полотна зберігаються у Харків. ХМ.
Додаткові відомості
- Основні твори
- живопис — «А. Брандт» (1959), «Мати» (1965), «А. Старовойтов» (1973), «Сталевари В. Архипенко та В. Богданов», «Подружки», «Будівельник стану 3600 В. Попельников», «Жіночий портрет (Актриса)» (усі — 1970-і рр.); у співавт. — мозаїка «Металурги» (1973, Маріуп. залізнич. вокзал); пам’ятники поету Г. Костоправу (с. Малий Янісоль Володар. р-ну Донец. обл., 1992) і митрополиту Ігнатію (1998); архіт.-скульптурна композиція «Воїн-визволитель» (Маріуполь, 2001).
Фотоілюстрації
. 1970-i rr. Polotno, oliya.jpg "«Жіночий портрет (Актриса)». 1970-і рр. Полотно, олія")
Завантажити статтю
Людина 
