Комар Борис Панасович
КОМА́Р Борис Панасович (11. 06. 1927, за паспортом — 05. 06. 1928, с. Хвощівка Хорол. р-ну, нині Полтав. обл. — 25. 01. 2018, Київ) — прозаїк, перекладач. Член НСПУ (1958). Премія ім. Лесі Українки (1984) за повісті «Бджолиний мед» (1976; 1981) та «Мандрівний вулкан» (1980). Навч. у Харків. університеті (1946–47), закін. Київ. університет (1951). Працював у Києві: ред. видавництва «Молодь» (1950–53); завідувач відділу літ-ри і публіцистики ред. ж. «Зміна» (1953–54); завідувач відділу прози ред. ж. «Дніпро» (1954–62, 1964–67); ст. ред. (1966–69), заст. гол. ред. (1969–73) ред. «Романи і повісті» видавництва «Дніпро»; водночас зав. ред. прози видавництва «Радянський письменник» (1969–74). Дебютував оповіданням «Найкращий подарунок» в альманасі «Ранок» (К., 1951). Автор зб. оповідань для дітей «Незвичайне полювання» (1956), «Босонога ватага» (1958), «В листопадову ніч» (1963), «Як горобець переміг Наталочку» (1964), «Весела дорога» (1966), «Уперте теля» (1970), а також повістей для дітей і юнацтва, присвяч. сучасності, подіям 2-ї світової війни, минулому українського народу, фантастиці: «Векша» (1960; 2010), «Ключі» (1962), «Поворотний круг» (1969), «Диваки» (1974; 1978), «Дорога через пекло» (1982). У перекл. К. українською мовою з естон. вийшла повість О. Лутса «Весна» (1958), з рос. — роман І. Стаднюка «Війна» (1985), з латис. — роман А. Лієлайтіса «Золото інків» (1986), з білорус. — твори І. Шамякіна, В. Бикова. Усі зазначені книги опубл. у Києві. Окремі твори К. перекладено рос., білорус., груз., казах., вірм., туркм., латис., естон., болгар., чес., нім. мовами.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Вибрані твори: У 2 т. К., 1988.
Рекомендована література
- Яворівський В. Родом з дитинства // Дніпро. 1976. № 1;
- Слабошпицький М. Кодекс доброти // ЛУ. 1978, 20 черв.;
- Загребельний П. В краю дитинства // Загребельний П. Неложними устами. К., 1981;
- Моренець В. П. Стежки до юних сердець. Проза Бориса Комара // Література. Діти. Час. 1984. К., 1984.
Завантажити статтю
Людина 
