КОМАРГО́РОД — село Томашпільського ра­йону Він­ницької області. Комаргородській сільській раді під­порядковано селищу Комаргородське. Знаходиться на р. Русава (притока Дністра), за 8 км від райцентру та за 14 км від залізничної станції Вапнярка. Площа 7,2 км2. Населе­н­ня 2469 осіб (2001), пере­важно українці. Через К. проходить автошлях Ямпіль–Він­ниця. Село було на­зване на честь одного з перших господарів — шляхтича Комара-Забужинського. Згадується 1459 у грамоті київського князя Семена Олельковича, яка під­тверджувала право на володі­н­ня землями в околицях нинішнього К. родини Шашкевичів. К. був позна­чений на картах України 1648 і Брацлавського воєводства 1650, які склав французький фортифікатор Ґ. де Боплан. На них навколо К. зображено захисні споруди. Від 1626 — у власності князів Четвертинських. 1629 тут збирали «подимний» податок з 300 будинків, що свідчить про наявність близько 1,5 тис. жителів. Комаргородці брали участь у Визвольній вій­ні під проводом Б. Хмельницького. Від 1649 — сотен­не містечко Брацлавського полку. На початку 18 ст. у К. повернулися Четвертинські. 1773 отримав від власників привілей на проведе­н­ня щомісячних ярмар­ків. Після 2-го поділу Польщі 1793 — у межах кордонів Російської імперії. До 1923 — містечко Ямпільського повіту Подільської губернії. На­прикінці 19 ст. новим власником комаргородського маєтку став єгер­мейстер Імператорського двору М. Балашов. На початку 20 ст. у К. нараховувалося 258 дворів, мешкало близько 1,7 тис. осіб, діяли церква, каплиця, єврейський молитовний будинок, школа. У К. здав­на була велика єврейська громада (1765 — 86, 1776 — 32, 1889 — 300, на­прикінці 19 ст. — близько 500, 1940 — близько 400 осіб). Під час воєн­них дій 1918–20 влада неод­норазово змінювалася. Жителі по­­терпали від голодомору 1932–33 (кількість встановлених жертв — 7), за­знали сталінських ре­пресій. Від липня 1941 до березня 1944 — у румунській окупаційній зоні. У центрі К. було створено ґетто. На фронтах 2-ї світової вій­ни загинуло 185 жителів. Нині у К. — професійний аграрний ліцей, загальноосвітня школа, дитсадок; Будинок культури, бібліотека; лікарня. Памʼятки архітектури: костел (1770), садиба (19 — початок 20 ст.), Стефанівська церква (початок 20 ст.). Є па­­мʼятка садово-паркового мистецтва місцевого значе­н­ня Комаргородський парк (на­­садже­н­ня датуються кінця 19 ст.). Встановлено памʼятник воїнам, які загинули під час 2-ї світової вій­ни. Серед видатних уродженців — економіст А. Чайковський, математик М. Семко.