КОМАРЕ́ВИЧ Василь Федорович (26. 04. 1891, с. Дубрівка, нині Баранівського ра­йону Житомирської обл. — 11. 10. 1927, м. Володимир-Волинський, нині Волинської обл.) — громадсько-політичний діяч. Закінчив Варшавський університет (1914). Член УСДРП. Під час 1-ї світової війни воював у російській армії. Учасник революційних подій 1917–18 на Волині. Вступив у Армію УНР, до кінця 1920 служив у 2-й Волинській дивізії. Пере­бував у таборах для інтернованих у Польщі. Після звільне­н­ня учителював у Володимирі-Волинському, очолював місцевий осередок товариства «Просвіта». 1922 обраний від Блоку національних меншин послом сейму Польщі (член кон­ституційної комісії та комісії громадських робіт), у березні 1923 став секретарем Українського сеймового клубу. В липні того ж року по­збавлений посольського мандата на під­ставі ріше­н­ня Найвищого суду Польщі через від­сутність польського громадянства. Автор низки статей в українських періодичних ви­да­н­нях Волині.