Комонько Марко Дмитрович

КОМОНЬКО́ Марко Дмитрович (12. 10. 1975, Львів) — скрипаль. Син Д. Комонька. Заслужений артист України (2019). Лауреат і дипломант низки міжнар. конкурсів: юних скрипалів ім. Г. Венявського і К. Ліпінського (м. Люблін, Поль­ща, 1991), юнац. ім. П. Чайковського (Москва, 1992), ім. Ґ. Куленкампфа (м. Кельн, Німеччина, 2003). У дитинстві навч. гри на скрипці у батька. Закін. Центр. муз. школу при Моск. консерваторії (1994; кл. М. Глезарової), Лондон. королів. коледж музики (1999; кл. Ф. Андрієвського), Кельн. вищу школу музики (2005; кл. В. Третьякова). Удоскона­лю­вав виконав. майстерність в О. Вой­тової у Мюнхені (1999–2000); на майстер-класах в І. Ой­страха. Від 2005 — концертмейстер-асист. Сеул. симф. оркестру. Спів­працює із М. Дядюрою, Р. Кофманом, І. Юзюком, Ю. Луцівим, Р. Сімовичем, Т. Ку­чаром, В. Жадько, С. Бурком. Виступає як соліст; в ансамблях з піаністами Л. Берманом (Японія), В. П’ясецьким, Я. Комоньком (Велика Британія); у складі камерно-інструм. ансамб­лів. У репертуарі — твори В. Косенка, М. Скорика, П. Чайковсь­кого, С. Прокоф’єва, Д. Шостаковича, А. Вівальді, В.-А. Моцар­та, Й.-С. Баха, Е. Ізаї, Дж. Тар­­тіні, М. Равеля, Н. Паґаніні та ін. Гастролі в Україні, Росії, Латвії, Великій Британії, Швейцарії, Гре­ції, Арґентині, Німеччині, Італії, Японії. Під час гастролей у Бель­гії та Франції (1997) отримав екс­клюзивне право грати на колекцій. інструменті Дж. Ґварнері. Здійснив низку записів на компакт-дисках.

Рекомендована література

1. Шевченко Т. Існує особливий світ // Галичина. 1995, 11 трав.;
   Google Scholar Internet
2. Грабов­ський В. Про українського скрипаля // Укр. думка. Лондон, 1997, 3 квіт.;
   Google Scholar Internet
3. Швець Н. На шляху до майстерності // Музика. 1998. № 4;
   Google Scholar Internet
4. Маліченко М. Скрипаль-вір­туоз зі Львова // Веч. Київ. 2000, 24 бе­рез.; Чекан Ю. Два скрипаля — дві традиції // ГУ. 2002, 28 берез.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю