Комори
КОМО́РИ, Союз Коморських Островів (комор. — Komori, Udzima wa Komori; франц. — Comores, Union des Comores; араб. — Аль-Комор, Аль-Іттіхад аль-Комор) — держава на Коморських островах у Мозамбіцькій протоці Індійського океану. У складі — о-ви Нґазіджа (Ґранд-Комор), Ндзуані (Анжуан), Мвалі (Мохелі) та декілька дріб. о-вів. Четвертий великий о-в архіпелагу комор. о-ви — Майотта — має статус замор. тер. Франції. Площа 1,8 тис. км2. Насел. бл. 815 тис. осіб (2011): анталоатра — 95 %, макуа — 1,5 %, араби — 0,5 % та ін. Природ. приріст насел. 2,7 % (при рівні фертильності 4,8 дитини на одну жінку). Міське насел. складає 28 %. Віросповідання: іслам — 86 %, католицизм — 14 %. Держ. мови — коморська, арабська, французька. Столиця — Мороні (41,56 тис. осіб, 2011). Адм. поділ — 3 автоном. регіони та 4 муніципалітети. Держ. устрій — республіка. Глава держави — президент. Законодав. орган — однопалат. парламент (Асамблея). Грош. одиниця — комор. франк. Член ООН, Афр. союзу, МВФ.
Тер. К. була заселена ще у 5 ст. н. е. У доколоніал. період перебували під владою арабів, правителів Мадаґаскару. 1841 Франція захопила о-в Майотта, згодом — решту о-вів. Від 1912 — у складі франц. колонії Мадаґаскар. Від 1946 мали статус франц. замор. тер. 1968 розширено повноваження місц. органів влади. У липні 1975 проголошено незалежну Респ. Комор. О-ви, президентом став А. Абдаллах. У результаті безкров. держ. перевороту у серпні того ж року до влади прийшов А. Суаліх, який проводив курс т. зв. нац. соціалізму: націоналізація великих земел. володінь і власності висланих з країни франц. колоністів, введення планування в економіці, скасування дії законів шаріату і обмеження впливу мусульм. духовенства, розпуск політ. партій. Антиіслам. спрямованість політики уряду призвела до дестабілізації ситуації в країні. К. опинилися в умовах міжнар. ізоляції. Внаслідок держ. перевороту 1978 А. Суаліх був убитий, влада знову перейшла до А. Абдаллаха. Тоді ж проголошено Федерал. Іслам. Респ. Комор. О-ви, відновлено діяльність адм. апарату, приват. франц. і місц. компаній, дипломат. відносини з Францією, повернуто землю великим власникам. Після введення однопарт. системи 1979 єдиною партією став правлячий Комор. союз за прогрес («Уджіма»). Авторитарність режиму А. Абдаллаха, переобраного 1984 (99 % голосів), і придушення будь-яких опозиц. поглядів призвели до держ. перевороту 1989, під час якого його було вбито. Президент. вибори 1990 відбулися в умовах багатопартійності (створ. 14 легал. партій, президентом обрано С.-М. Джохара (55,3 % голосів). Постійна конфронтація партій сприяла новому перевороту 1995, здійсненому іноз. найманцями. 1996–98 президент. пост займав М.-Т. Абдулкарім, згодом — Т. Массунде. Нова конституція 1996 закріпила існування багатопартійності й ісламу як держ. релігії. Погіршення екон. становища (зокрема через падіння світ. цін на ваніль і гвоздику) та сепаратизм (проголошення в односторон. порядку незалежності о-вами Анжуан і Мохелі 1997) дестабілізували ситуацію в країні. У результаті військ. перевороту 1999 до влади прийшов А. Ассумані. 2001 уряд. війська запобігли спробі військ. переворотів на о-вах Анжуан і Мохелі. Після проведення того ж року референдуму закріплено сучасну назву країни, схвалено нову конституцію, що надала о-вам більш автономні права.
Країна знаходиться на гористих о-вах вулкан. походження, оточених корал. рифами. Найвища точка — вулкан Картала (2361 м). Клімат тропічний. Середньомісячна температура +24–27 °С. Середньорічна кількість опадів від 1100 до 3000 мм. Верхня частина гір вкрита густими тропіч. лісами, нижня — саванами. Постій. річок немає. Є прісноводні озера у кратерах згаслих вулканів. Серед тварин трапляються ендеміки — лемур, малий папуга-ваза, широкохвоста фельзума, амаурис, крилан Лівінґстона.
К. — одна з найбідніших країн світу. ВВП становить 1,255 млрд дол. США (2011), у розрахунку на особу — 1660 дол. США. Основа економіки — с. госп-во експорт. спеціалізації. Вирощують іланг-іланг, ваніль, гвоздику, корицю, каву, кокос. пальму, тапіоку. Пром-сть представлена дріб. підприємствами з переробки с.-г. сировини, виробництва окремих спожив. товарів. Експортує ефіроолійні культури, прянощі, копру; осн. торг. партнери: Франція, Туреччина, Греція, Бразилія, Китай. Імпортує продукти харчування, зокрема рис, нафтопродукти, цемент, транспортні засоби; осн. торг. партнери: Бразилія, Франція, Китай, ОАЕ, ПАР. Міжнар. аеропорт — Мороні; мор. порти: Мороні, Муцамуду, Фомбоні.
Дипломат. відносини з Україною встановлено 12 жовтня 1992.
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
