Кондра Ярослав Миколайович

Визначення і загальна характеристика

КО́НДРА Ярослав Миколайович (04. 04. 1910, с. Юр’ямпіль, нині Борщів. р-ну Терноп. обл. — 15. 12. 1944, Львів) — поет. Член літ. організації «Гор­но» (1929), СПУ (1939). Закін. Львів. політех. інститут (1936). Працював інж. у м. Лодзь (Польща). Друкувався від 1929 як поет-модерніст. Від 1931 співпра­цю­вав із львів. ж. «Вікна». Перші зб. «Багаття», «Юрба» (обидві — 1931) написані в руслі сим­­во­лізму. Автор лірич. поем «Вес­няне свято» («Шевченко напровесні»), «Юрба» (обидві — 1930), «В сонячному полоні» (1932). Збірки К. сповнені життєстверджуючого оптимізму («Юність заводу», 1940; «Свободи путь», 1941; «Поезії», 1958; 1989), осуду колоніал. політики Польщі на зх.-укр. землях, фашизму. Усі зазначені книги видано у Львові. Створив цикл сонетів «Сонце нам оддайте!»; звертався до медитації й пейзаж. вірша, мініатюри на інтимну тему, поезії-заклику, вірша в прозі. Виступав із публіцист. статтями («Велике свято», 1940; «Наша відпо­відь вандалам», 1941), розвідками про творчість В. Бобинського, В. Сосюри, М. Терещен­ка. Спіль­но з Я. Галаном написав ст. «Iwan Franko» («Nowe widno­kręgi», 1941, № 5–6; українською мовою — у ж. «Жовтень», 1956, № 9). Пе­­рекладав із болгар. (Х. Ботев, Г. Милев), польс. (В. Броневсь­кий, А. Рудницький, Л. Пастернак) та нім. (Е. Гінкель) літ-р.

Завантажити статтю