Кондратенко Юрій Степанович

КОНДРАТЕ́НКО Юрій Степанович (02. 08. 1939, с. Дубове Сталінгр., нині Волгогр. обл., РФ) — графік і живописець. Член НСХУ (1980). Закін. Краснодар. художнє училище (РФ, 1967; викл. Є. Волошин, В. Мурашко, І. Силіна). Відтоді працював художником міськпромторгу, у худож.-вироб. майстернях Худож. фонду РФ (1970–73; обидва — у Читі) та м. Кизил Тувин. АРСР (нині Респ. Тива, 1973–81); водночас 1976–80 — викладач Кизил. худож. училища, гол. художником міста; у Маріуполі (Донец. обл.): 1982–93 — у худож.-вироб. майстернях; водночас 1985–2010 — відп. секр. організації НСХУ. Учасник обл., респ., всесоюз. мистецьких виставок від 1967. Персон. — у Маріуполі (2010). Основні галузі: графіка (плакати, акварел. пейзажі), монум.-декор. мистецтво (розписи у техніках енкаустики, сграфіто, маркетрі), живопис. Для лаконіч. плакатів К. характерне цікаве вирішення ідеї; акварелі відзначаються цілісністю композиції. Окремі роботи зберігаються у Кизил. краєзнав. музеї, Картин. галереї м. Красний Луч (Луган. обл.), Центрі сучас. мистецтва та культури ім. А. Куїнджі у Маріуполі.

Тв.: акварелі — «Вечір на Кубані» (1962), «На літній полонині» (1973), «Дощик пройшов» (1975), «Єнісеєм до Саяно-Шушенської ГЕС» (1976), «Вугільний розріз» (1978), «Осінь на долині Єнісею» (1979), «Ранок її літа» (2003), «Краєвид порту. Маріуполь» (2007); плакати — «До п’ятирічки — робочу гарантію», «Міжнародний рік жінки — 1975» (обидва — 1975), «Під сонцем Батьківщини ми зміцнюємося рік у рік», «Ми створюємо сузір’я БАМ для нас та наших поколінь», «Іще один відмітимо кілометр» (усі — 1978), «На вас чекають справжні справи тут» (1979), «50 років Тувинської писемності», «Олімпіада–80. Гімн здоров’я, дружби, краси» (обидва — 1980), «За міцний мир на нашій планеті» (1981), «Ми за мир» (1982), «Альтернатива СРСР» (1986), «Попередження людству» (1987), «Із хроніки України. Повільний голодомор» (1997; 2006), «Проявлення символіки» (1998), «Пам’ятаємо» (2005), «165 років від дня народження А. І. Куїнджі» (2007), «200-та річниця Миколі Гоголю» (2009); розписи у Маріуполі — «Історія Маріуполя», «Знання» (обидва — 1992, середня школа № 68), «На мотиви Єгипту» (1998, клуб «Фараон»); живопис — «Весна на “Кам’яних Могилах”» (2000), «Спасівська церква. Маріуполь. 19 ст.» (2006), «Готель “Континенталь”. Маріуполь. 19 ст.» (2007), «Повінь у присмерках» (2008), «Перший подих осені» (2010).

С. О. Баранник

Основні твори

акварелі – «Вечір на Кубані» (1962), «На літній полонині» (1973), «Дощик пройшов» (1975), «Єнісеєм до Саяно-Шушенської ГЕС» (1976), «Вугільний розріз» (1978), «Осінь на долині Єнісею» (1979), «Ранок її літа» (2003), «Краєвид порту. Маріуполь» (2007); плакати – «До п’ятирічки – робочу гарантію», «Міжнародний рік жінки – 1975» (обидва – 1975), «Під сонцем Батьківщини ми зміцнюємося рік у рік», «Ми створюємо сузір’я БАМ для нас та наших поколінь», «Іще один відмітимо кілометр» (усі – 1978), «На вас чекають справжні справи тут» (1979), «50 років Тувинської писемності», «Олімпіада–80. Гімн здоров’я, дружби, краси» (обидва – 1980), «За міцний мир на нашій планеті» (1981), «Ми за мир» (1982), «Альтернатива СРСР» (1986), «Попередження людству» (1987), «Із хроніки України. Повільний голодомор» (1997; 2006), «Проявлення символіки» (1998), «Пам’ятаємо» (2005), «165 років від дня народження А. І. Куїнджі» (2007), «200-та річниця Миколі Гоголю» (2009); розписи у Маріуполі – «Історія Маріуполя», «Знання» (обидва – 1992, середня школа № 68), «На мотиви Єгипту» (1998, клуб «Фараон»); живопис – «Весна на “Кам’яних Могилах”» (2000), «Спасівська церква. Маріуполь. 19 ст.» (2006), «Готель “Континенталь”. Маріуполь. 19 ст.» (2007), «Повінь у присмерках» (2008), «Перший подих осені» (2010).