КОНДРАТЕ́ЦЬ Іван Якович (22. 06. 1919, м. При­­луки Полтавської губернії, нині Чернігівської обл. — 24. 10. 2003, смт Варва Чернігівської обл.) — військовик. Герой Радянського Союзу (1944). Учасник Другої світової війни. Державні та бо­йові нагороди СРСР. Від 1936 працював у Прилуцькому від­ділен­ні «Союз­друку». 1938 заарештований, за звинуваче­н­ням у антирадянській пропаганді (декламував заборонені вірші О. Мандельштама) засуджений до 7 років таборів. Восени 1942 разом із іншими увʼязненими, які виявили бажа­н­ня захищати Батьківщину, звільнений і мобілізований до Червоної армії. Від­значився 28 вересня 1943 під час форсува­н­ня Дні­пра по­близу с. Мишурин Ріг Верх­ньодні­провського ра­йону Дні­пропетровської обл. У жовтні того ж року по­близу м. Кривий Ріг (Дні­пропетровської обл.) важко пораненим потрапив у полон. Утримувався у концтабо­­рі в м. Гамбург (Німеч­чина). З метою втечі погодився на спів­­­працю з німецькою роз­відкою, про­йшов під­готовку в спеціальній школі. У листопаді 1944 пере­правлений на територію Польщі з зав­да­н­ням вес­­ти роз­відувально-диверсійну роботу в тилу радянських військ, однак від­разу ж здався органам контр­розвідки і добровільно пові­домив про об­ставини, за яких потрапив у полон і пішов на спів­працю з німцями. У січні 1945 військовим три­­буналом 3-го Білоруського фронту засуджений до 15 років увʼязне­н­ня. По­­кара­н­ня від­бував у Караґандинському таборі (Казах­стан). 1955 звільнений, 1966 повністю реабілітований (отримав медаль «Золота Зірка» і орден Леніна). Жив і працював у Варві.