Кондратець Іван Якович
КОНДРАТЕ́ЦЬ Іван Якович (22. 06. 1919, м. Прилуки Полтав. губ., нині Черніг. обл. — 24. 10. 2003, смт Варва Черніг. обл.) — військовик. Герой Радянського Союзу (1944). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. Від 1936 працював у Прилуц. відділ. «Союздруку». 1938 заарешт., за звинуваченням у антирад. пропаганді (декламував заборонені вірші О. Мандельштама) засудж. до 7 р. таборів. Восени 1942 разом із ін. ув’язненими, які виявили бажання захищати Батьківщину, звільнений і мобілізов. до Червоної армії. Відзначився 28 вересня 1943 під час форсування Дніпра побл. с. Мишурин Ріг Верхньодніпров. р-ну Дніпроп. обл. У жовтні того ж року побл. м. Кривий Ріг (Дніпроп. обл.) важко пораненим потрапив у полон. Утримувався у концтаборі в м. Гамбург (Німеччина). З метою втечі погодився на співпрацю з нім. розвідкою, пройшов підготовку в спец. школі. У листопаді 1944 переправлений на тер. Польщі з завданням вести розвідув.-диверс. роботу в тилу рад. військ, однак відразу ж здався органам контррозвідки і добровільно повідомив про обставини, за яких потрапив у полон і пішов на співпрацю з німцями. У січні 1945 військ. трибуналом 3-го Білорус. фронту засудж. до 15 р. ув’язнення. Покарання відбував у Караґандин. таборі (Казахстан). 1955 звільнений, 1966 повністю реабіліт. (отримав медаль «Золота Зірка» і орден Леніна). Жив і працював у Варві.
Рекомендована література
- Звягинцев В. Трибунал для героев. Москва, 2005.