Кондратьєв В’ячеслав Леонідович
КОНДРА́ТЬЄВ В’ячеслав Леонідович (30. 10. 1920, Полтава — 23. 09. 1993, Москва) — прозаїк, драматург, публіцист. Член СП РФ (1980). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. 1922 разом із родиною переїхав до Москви. Закін. Моск. заоч. полігр. інститут (1958). Працював художником-оформлювачем. Голова СП СРСР (1986–91). Писав російською мовою. Дебютував повістю «Сашка» із передмовою К. Симонова («Дружба народов», 1979, № 2; Москва, 1981; екраніз. 1981, реж. О. Сурін, «Мосфільм») — сповіддю молодого солдата, усього воєн. покоління з точним відтворенням суворої правди війни. У ж. «Знамя» опубл. оповідання «На сто пятом километре», «Овсянниковский овраг», «Привет с фронта» (усі — 1979, № 10), «Знаменательная дата» (1981, № 6), «Мы подвигов, увы, не совершали…» (1983, № 1), «Лихоборы» (1983, № 6), «Женька» (1985, № 3), «Не самый тяжкий день» (1985, № 11) та повісті «Борькины пути-дороги» (1980, № 2), «День Победы в Чернове» (1980, № 5), «Отпуск по ранению» (1980, № 12), «Что было…» (1988, № 10), «Искупить кровью» (1991, № 12); у ж. «Дружба народов» — повісті «Встречи на Сретенке» (1983, № 12), «Одна жизнь… Записки старого инженера» (1990, № 12). Твори К. тісно пов’язані, у них діють ті самі персонажі. Воєнні оповідання увійшли до кн. «На поле овсянниковском» та «Селижаровский тракт: Повести и рассказы» (обидві — 1985), «Сороковые» (1988; усі — Москва), в яких К. звернувся до синтезу воєн. хроніки й життєвих подій для передачі атмосфери війни та миру, переживань мільйонів людей, які опинилися перед обличчям жорстокості та небезпеки. Більшість творів К. переважно автобіогр. характеру. За повістю К. «Дорога в Бородухино» // «Сельская новь» (1980, № 11, 12) у Воронез. драм. театрі створ. однойм. виставу (1982, реж. В. Бугров). Автор п’єси «Бои имели местное значение» («Современная драматургия», 1984, № 1), роману «Красные ворота», зб. статей «Вечное Ржевское поле» (обидва — Москва, 1988). Тему України розкрив у зв’язку з найбільш драм. сторінками її історії. Покінчив життя самогубством.
Рекомендована література
- Кожемяко В. Последний выстрел сержанта Кондратьева // Правда. 1994, 20, 21 сен.;
- Коган А. Сашка, Володька, Вячеслав. Судьбы героев и судьба автора. Из переписки Вячеслава Кондратьева с читателями // Лит. обозрение. 1995. № 2;
- Щеглов Ю. Жизнь и смерть Вячеслава Кондратьева // ЛГ. 1995, 1 нояб.
Завантажити статтю
Людина 
