Кондратьєв В’ячеслав Леонідович

Визначення і загальна характеристика

КОНДРА́ТЬЄВ Вʼячеслав Леонідович (30. 10. 1920, Полтава — 23. 09. 1993, Мос­­ква) — прозаїк, драматург, публі­цист. Член СП РФ (1980). Учасник 2-ї світової війни. Бо­йові нагороди. 1922 разом із родиною пере­їхав до Москви. Закін. Моск. заоч. полігр. ін­ститут (1958). Працював ху­­дожником-оформлювачем. Голова СП СРСР (1986–91). Писав російською мовою. Дебютував повістю «Сашка» із перед­мовою К. Симонова («Дружба народов», 1979, № 2; Москва, 1981; екраніз. 1981, реж. О. Сурін, «Мосфільм») — сповід­дю молодого солдата, усього воєн. поколі­н­ня з точним від­творе­н­ням суворої правди війни. У ж. «Знамя» опубл. оповіда­н­ня «На сто пятом километре», «Овсян­никовский овраг», «Привет с фронта» (усі — 1979, № 10), «Знаменательная дата» (1981, № 6), «Мы по­двигов, увы, не совершали…» (1983, № 1), «Лихоборы» (1983, № 6), «Жень­ка» (1985, № 3), «Не самый тяж­­кий день» (1985, № 11) та повісті «Борькины пути-дороги» (1980, № 2), «День Победы в Чернове» (1980, № 5), «Отпуск по ранению» (1980, № 12), «Что было…» (1988, № 10), «Искупить кровью» (1991, № 12); у ж. «Дружба народов» — повісті «Встречи на Сретенке» (1983, № 12), «Одна жизнь… Записки старого инженера» (1990, № 12). Твори К. тісно повʼязані, у них діють ті самі персонажі. Воєн­ні оповіда­н­ня уві­йшли до кн. «На поле овсян­никовском» та «Селижаровский тракт: Повести и рас­сказы» (оби­дві — 1985), «Сороковые» (1988; усі — Москва), в яких К. звернувся до синтезу воєн. хроніки й жит­тєвих подій для пере­дачі атмо­сфери війни та миру, пере­живань міль­йонів людей, які опинилися перед облич­чям жор­стокості та небезпеки. Більшість творів К. пере­важно автобіогр. характеру. За повістю К. «Дорога в Бородухино» // «Сельская новь» (1980, № 11, 12) у Воронез. драм. театрі створ. однойм. ви­ставу (1982, реж. В. Бугров). Автор пʼєси «Бои имели местное значение» («Современ­ная драматургия», 1984, № 1), роману «Красные ворота», зб. статей «Вечное Ржевское поле» (обидва — Москва, 1988). Тему Украї­ни роз­крив у звʼязку з найбільш драм. сторінками її історії. Покінчив життя самогубством.

Літ.: Кожемяко В. Последний вы­­стрел сержанта Кондратьева // Правда. 1994, 20, 21 сен.; Коган А. Сашка, Во­­лодька, Вячеслав. Судьбы героев и судь­ба автора. Из пере­писки Вячеслава Кондратьева с читателями // Лит. обозрение. 1995. № 2; Щеглов Ю. Жизнь и смерть Вячеслава Кондратьева // ЛГ. 1995, 1 нояб.

Т. І. Березюк

Завантажити статтю