Кондратьєв Ярослав Юрійович
КОНДРА́ТЬЄВ Ярослав Юрійович (15. 07. 1948, м. Стрий Львів. обл. — 26. 04. 2005, Київ) — правознавець. Генерал-полковник міліції (2003). Кандидат юридичних наук (1998), професор (1998), член-кореспондент АПНУ (1999). Державна премія України в галузі науки і техніки (2000). Народний депутат України (1990–94). Закін. Львівський університет (1980). Від 1973 працював у органах внутр. справ, зокрема 1987–90 — нач. упр. карного розшуку МВС УРСР; 1993–94 — нач. Нац. центр. бюро Інтерполу в Україні; 1994–2005 — ректор Нац. академії внутр. справ (усі — Київ). Досліджував проблеми кримінал. права, кримінології, оперативно-розшук. діяльності та держ. управління. У ВР України 1-го скликання — голова Постій. комісії з питань правопорядку та боротьби зі злочинністю. Брав участь у написанні 1–3 т. «Міжнародної поліцейської енциклопедії» (К., 2003–06). У 2007 Юрид. ліцею Нац. академії внутр. справ присвоєно імʼя К.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ. Загальна частина. 1995 (співавт.); Науково-практичний коментар до Закону України «Про міліцію». 1996 (співавт.); Теоретичні та практичні проблеми використання можливостей криміналістики та судової експертизи у розкритті і розслідуванні злочинів. 1996; Попередження, розкриття та розслідування бандитизму: Метод. рекомендації. 1996 (співавт.); Співучасть у злочині: Навч. посіб. 1997 (співавт.); Історія міліції України у документах і матеріалах. 1997. Т. 1; 1999. Т. 2; 2000. Т. 3 (співавт.); Основи міграцієзнавства: Навч. посіб. 2000 (співавт.); усі — Київ.
Завантажити статтю
Людина 
