Кондратюк Станіслав Євгенович
КОНДРАТЮ́К Станіслав Євгенович (19. 11. 1938, м. Ставрополь, нині Тольятті Самар. обл., РФ) — матеріалознавець. Син Є. Кондратюка. Доктор технічних наук (1991), професор (1999). Всесоюзні премії ім. Д. Чернова (1980) та ім. М. Мінкевича (1988). Навч. у Львів. університеті (1956–58), закін. Київ. університет (1962). Працював 1962–68 в Інституті проблем матеріалознавства АН УРСР; від 1970 — у Фіз.-технол. інституті металів та сплавів НАНУ (обидва — Київ): від 1993 — завідувач відділу лиття та структуроутворення сталі. Засн. і гол. ред. (від 1995) ж. «Металознавство та обробка металів». Наукові дослідження: процеси структуроутворення та кристалізації сталі; прояви спадковості метал. матеріалів; вплив зовн. факторів на структуру і властивості литих сталей; теорія легування, основи ливар. металознавства; фрактографія та руйнування металів; розроблення маловідход. ливар. технологій з використанням інтенсив. тепловідбору.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Справочник по практическому металловедению. К., 1984 (співавт.); Разрушение литой марганцевистой стали. К., 1987 (співавт.); Металознавство та обробка металів у запитаннях і відповідях. К., 2000 (співавт.); Структурний аналіз металів. Металографія. Фрактографія. К., 2006 (співавт.); Структуроутворення, спадковість і властивості литої сталі. К., 2010.
Завантажити статтю
Людина 
