Коновал Олексій Григорович

КОНОВА́Л Олексій Григорович (27. 01. 1933, с. Петрівці Миргород. р-ну, нині Полтав. обл.) — журналіст, громадсько-політичний діяч. Від 1943 — на еміграції. У Німеччині закін. укр. гімназію (1947–50 — чл. «Пласту»), перебував у таборах для переміщених осіб в Ельванґені та Новому Ульмі. 1950 переїхав до США. Від 1951 — чл., згодом — голова осередку в Чикаґо Об’єдн. демократ. укр. моло­­ді у США. 1954–57 служив у час­­тинах армії США, розташ. у Німеччині, 1960 закін. Ілліной. тех­нол. інститут. Працював на виробництві. Від 1967 — чл., 1970–90 — ген. секр. ЦК, 1995–2000 — голо­ва УРДП. Член дирекції Фундації ім. І. Багряного та видавництва «Україн­ські вісті». Зібрав і систематизував рукопис. архів І. Багряного, уклав зб. його статей, памфлетів, есеїв під назвою «Публіцистика» (1996); зб. вокал. творів Г. Китастого «Вставай, народе!» (1996) та зб. «Збірник УРДП–УДРП: матеріали і документи» (1997; усі — Київ). Входив до складу редколегій журналів «Молода Україна» (1960–73) і «Нові дні» (1974–93). У 1974–80 — викладач, 1980–85 — директор школи українознавства у Чикаґо.

Рекомендована література

1. Романюк М. Коновал Олексій Григорович // Укр. журналістика в іменах. Л., 2009. Вип. 16.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю