Кононенко Василь Андрійович

КОНОНЕ́НКО Василь Андрійович (16. 08. 1929, с. Германівка Обухів. р-ну, нині Київ. обл.) – графік, майстер художнього оброблення дерева. Член НСЖУ (1986). Державна премія України ім. Т. Шевченка (1990). Бронз. медаль ВДНГ СРСР (Мос­ква, 1981). Дипломи всесоюз. і всеукр. конкурсів кращих видань з худож. оформлення та полігр. виконання. Закін. Київ. училище приклад. мистецтв (1951), Львів. полігр. інститут (1961). Від 1951 працював майстром Мо­­лотов. гірського пром. училища № 1 (нині м. Перм); від 1952 – майстром вироб. навч. групи столя­рів-червонодеревників Свердлов. худож. училища № 42 (нині м. Єкатеринбург; обидва – РФ); у Києві: від 1954 – викладач інкрустації та різьблення на дереві ху­­дож. ремісн. училища № 16; від 1959 – навч. майстер архіт. факультету худож. інституту; у видавництвах: ст. худож. ред. «Держполітвидав» (1961–65) та «Мистецтво» (1965–66); ст. худож. ред., зав. експерим. ре­­дакції видавництва «Дніпро» (1966–89). Худож. ред. і художник книг: «Ой люлі, люлі, моя дитино» Р. Ска­­лецького (1964), «Меч Арея» І. Бі­­лика (1972), «Твори» (т. 1–5, 1978–79; 1984–85) і «Кобзар» (1980; 1982; 1983–86) Т. Шевченка, «Сонети» І. Франка (1984), «Революція іде» П. Тичини (1987), «Літопис руський» (1989, спів­авт.), «З глибин. Гравюри українських стародруків XVI–XVIII ст.» (1990); серій. видань «Вершини світового письменства» (1960–90), «Мудрість народна» (1969–91), «Радуга» (1986–88; усі – Київ).

Тв.: екслібриси – П. Вишняка, «Книгозбірня Євдокії Сушко»; «П. Білецький-Носенко» (усі – кін. 1970-х рр.), «Автопортрет» (1985); декор. таріль «Ко­­зак Мамай» (1978); скрині – «Квіти» (1982), «Птахи» (1984).

В. С. Войтович

Основні твори

екслібриси – П. Вишняка, «Книгозбірня Євдокії Сушко»; «П. Білецький-Носенко» (усі – кін. 1970-х рр.), «Автопортрет» (1985); декор. таріль «Ко­­зак Мамай» (1978); скрині – «Квіти» (1982), «Птахи» (1984).

Фотоілюстрації

завантажити статтю