Кононенко Григорій Йосипович

КОНОНЕ́НКО Григорій Йосипович (13. 03. 1938, с. Золота Нива, нині с-ще Великоновосілків. р-ну Донец. обл. — 05. 05. 2006, Київ) — режисер, художник театру, актор, сценарист, педагог. Батько А. Ко­­ноненко. Доц. (1996). Народний артист УРСР (1979). Закін. Харків. ін­ститут мистецтв (1965; викл. Ф. Алексан­дрін). 1964–69 — реж.-по­станов­ник Харків. укр. драм. театру ім. Т. Шевченка. 1969 заснував Дні­проп. укр. ТЮГ ім. Ленін. ком­сомолу (нині Дні­проп. укр. молодіж. театр), у якому від­тоді до 1984 працював гол. реж., художником-по­становником, сценаристом; водночас 1972–82 — керівник актор. курсу Дні­проп. театр. училища; 1984–88 — гол. реж. Київ. театру рос. драми ім. Лесі Українки; за сумісництвом від 1985 — у Київ. університеті театру, кіно і телебаче­н­ня: 1999–2006 — проф. 2-ї каф. актор. мистецтва і режисури драми. Режисер. манері К. були при­таман­ні гостра сатиричність, тонкий гумор, іронія, що пере­пліталися з ніжністю та від­кри­т­тям не­звичайного; його по­становкам властиві під­несеність дум­ки, громадян. пристрасть. Був актором широкого діапазону, над­звичайно харизматич., гострохарактер., схильним до фар­сового та ґротескового вирішен­ня малюнку ролі із динаміч. манерою викона­н­ня. По­ставив низ­ку ви­став за влас. сценаріями: «Салют» (1972), «Тяжка кров» (1982; обидві — сцено­графія) за Ю. Яковлєвим, «Репортаж, писаний під шибеницею» за Ю. Фу­­чиком (1973; диплом 1-го ступеня Міністерства культури СРСР і Всерос. театр. товариства на фестивалі Чехо­словац. драматургії, 1973), «Комуніст» за Є. Габриловичем (1976; диплом 1-го ступеня Міністерства культури УРСР, 1976). У Дні­проп. укр. молодіж. театрі виховав пле­яду ві­домих акторів, які одержали ви­зна­н­ня насамперед завдяки грі у ви­ставах К. Серед учнів — В. Більченко, А. Бобер, О. Ширяєва. До 70-річчя від дня народж. ви­дано кн. спогадів «Те­­атр Григорія Кононенка» (Дн., 2008).

Завантажити статтю