Кононенко Микола Іванович

КОНОНЕ́НКО Микола Іванович (14, за паспортом – 25. 04. 1940, м. Актюбинськ, Казахстан) – живописець, реставратор. Член НСХУ (1985). Закін. Київський художній інститут (1977; викл. Р. Тищенко). На творчій роботі. Працював у Києві: 1987–91 – гол. художником живопис. цеху вироб. комбінату; 1996–99 – викладач кафедри живопису інституту декор.-приклад. мистецтва і дизайну; водночас 1997–2001 – секр. організації НСХУ. Учасник всеукр., міжнар. мистецьких виставок від 1973. Персон. – у Києві (1995–2000, 2012 – двічі). Для творчості К. характерне поєднання високої культури реаліст. малюнка з декоративністю кольору й живописно-пластич. виразністю. Автор монум., сповнених філос. звучання, полотен і камер. творів. Його портрети, пейзажі, натюрморти вражають свіжістю колориту, сповнені поет. краси. Окремі полотна зберігаються у Музеї історії міста Києва, Луган. ХМ, Сум. та Черкас. краєзнав. музеях.

Тв.: «Києво-Печерська лавра» (1975), «Почаївська лавра» (1978; 1996), «І буде син, і буде мати…», «Седнів» (обидва – 1989), «І смертю смерть поправ…», «Дари ланів» (обидва – 1990), «Христос у пустелі» (1991), «Воскресіння», «Дружина» (обидва – 1992), «Дари осені» (1993), «Конвалії» (1995), «Покрова» (1996), «Стежина до храму» (1998), «Марш запорозьких козаків» (1999), «Яблука і черешня» (2002), «Майори» (2003), «Виноград» (2004), «Море», «Болото», «Срібне літо» (усі – 2005), «Роздуми», «Рожеві айстри» (обидва – 2006), «Вишенька», «Євген», «Ілона», «Хвиля», «Плин часу» (усі – 2007), «Ромашки», «Злет волі», «На тому березі», «Осінь у Засупоївці», «Петунія. Літо» (усі – 2008), «Яблука нашого саду» (2009), «Троянди», «Шепіт трав», «Седум», «Яблунева стежка», «Лізонька» (усі – 2010), «Бузок», «Яблука», «Буяння квітів», «Захід сонця», «Чорнобривці», «Іриси» (усі – 2011).

Літ.: Микола Кононенко: «Я малюю “Автопортрет” рідної України» / Інтерв’ю узяв В. Коскін // ДУ. 2004, 18 черв.; Козаченко Г. «Хвала життю!» – магічний реалізм Миколи Кононенка // Слово Просвіти. 2012, 18–24 жовт.; Кононенко Микола Іванович. Живопис: Альбом. К., 2012.

Г. М. Юхимець

Основні твори

«Києво-Печерська лавра» (1975), «Почаївська лавра» (1978; 1996), «І буде син, і буде мати…», «Седнів» (обидва – 1989), «І смертю смерть поправ…», «Дари ланів» (обидва – 1990), «Христос у пустелі» (1991), «Воскресіння», «Дружина» (обидва – 1992), «Дари осені» (1993), «Конвалії» (1995), «Покрова» (1996), «Стежина до храму» (1998), «Марш запорозьких козаків» (1999), «Яблука і черешня» (2002), «Майори» (2003), «Виноград» (2004), «Море», «Болото», «Срібне літо» (усі – 2005), «Роздуми», «Рожеві айстри» (обидва – 2006), «Вишенька», «Євген», «Ілона», «Хвиля», «Плин часу» (усі – 2007), «Ромашки», «Злет волі», «На тому березі», «Осінь у Засупоївці», «Петунія. Літо» (усі – 2008), «Яблука нашого саду» (2009), «Троянди», «Шепіт трав», «Седум», «Яблунева стежка», «Лізонька» (усі – 2010), «Бузок», «Яблука», «Буяння квітів», «Захід сонця», «Чорнобривці», «Іриси» (усі – 2011).

Рекомендована література

Микола Кононенко: «Я малюю “Автопортрет” рідної України» / Інтерв’ю узяв В. Коскін // ДУ. 2004, 18 черв.;
Козаченко Г. «Хвала життю!» – магічний реалізм Миколи Кононенка // Слово Просвіти. 2012, 18–24 жовт.;
Кононенко Микола Іванович. Живопис: Альбом. К., 2012.