Ксікевич Ірина Володимирівна
КСІКЕ́ВИЧ Ірина Володимирівна (02. 05. 1979, Дніпропетровськ) — живописець. Член Національної спілки художників України (2010). Закінчила у Дніпропетровську Інститут фізичної культури і спорту (2003), Театрально-художній коледж (2007; майстерня В. Афанасьєва). На творчій роботі. Учасниця та лауреатка всеукраїнських, міжнародних мистецьких виставок і пленерів від 2001. Персональні — у Дніпропетровську (2004, 2006–09), Дніпродзержинську (Дніпропетровська обл., 2009), Києві (2010–11). Творчість К. вирізняється оригінальною композиційною побудовою. Відходячи від натури, загострює форму; вміло застосовує контрасти кольорів, фактур і ліній. Для монументальних полотен характерні узагальнення та укрупнення барвистої плями, посилення звучності кольору, психологічно виразні образи. Пошуки монументально-декоративного рішення зумовили своєрідне трактування простору, яке сприймається як площинно-декоративне тло. Окремі полотна зберігаються у Дніпропетровських історичному та художньому музеях, Музеї історії Дніпродзержинська, Дніпропетровському театрально-художньому коледжі, Будинку творчості «Потік Ірва» (м. Кременець Тернопільської обл.).
Додаткові відомості
- Основні твори
- серії — «Козацькі місця Дніпропетровщини» (2004–07), «Тіні забутих предків» (2007–09); «Травневий вечір у Зеленій бухті», «Червоний ранок», «Прадавні охоронці Нового Світу» (усі — 2006), «Благословенний той, чия слава не блищить яскравіше за істину його» (2008), «Істина сама здіймає проти себе бурю, яка широко розпорошує її насіння», «Ми пізнаємо людину не за тим, що вона знає, а за тим, чому вона радіє», «Ніколи не бійся миттєвостей — так співає голос Вічності», «Трипільський Всесвіт», «Ми живемо на цьому світі, якщо любимо його» (усі — 2009).


