Ксікевич Ірина Володимирівна
КСІКЕ́ВИЧ Ірина Володимирівна (02. 05. 1979, Дніпропетровськ) — живописець. Член НСХУ (2010). Закін. у Дніпропетровську Інститут фізичної культури і спорту (2003), Театр.-худож. коледж (2007; майстерня В. Афанасьєва). На творчій роботі. Учасниця та лауреатка всеукр., міжнар. мистецьких виставок і пленерів від 2001. Персон. — у Дніпропетровську (2004, 2006–09), Дніпродзержинську (Дніпроп. обл., 2009), Києві (2010–11). Творчість К. вирізняється оригін. композиц. побудовою. Відходячи від натури, загострює форму; вміло застосовує контрасти кольорів, фактур і ліній. Для монум. полотен характерні узагальнення та укрупнення барвистої плями, посилення звучності кольору, психологічно виразні образи. Пошуки монум.-декор. рішення зумовили своєрідне трактування простору, яке сприймається як площинно-декор. тло. Окремі полотна зберігаються у Дніпроп. істор. та худож. музеях, Музеї історії Дніпродзержинська, Дніпроп. театр.-худож. коледжі, Будинку творчості «Потік Ірва» (м. Кременець Терноп. обл.).
Тв.: серії — «Козацькі місця Дніпропетровщини» (2004–07), «Тіні забутих предків» (2007–09); «Травневий вечір у Зеленій бухті», «Червоний ранок», «Прадавні охоронці Нового Світу» (усі — 2006), «Благословенний той, чия слава не блищить яскравіше за істину його» (2008), «Істина сама здіймає проти себе бурю, яка широко розпорошує її насіння», «Ми пізнаємо людину не за тим, що вона знає, а за тим, чому вона радіє», «Ніколи не бійся миттєвостей — так співає голос Вічності», «Трипільський Всесвіт», «Ми живемо на цьому світі, якщо любимо його» (усі — 2009).
Літ.: Ксікевич Ірина: Альбом-каталог. 2006; 2008; Ксікевич Ірина. «Тіні забутих предків». Живопис: Каталог виставки. 2009 (усі — Дніпропетровськ).
М. М. Карпенко
Додаткові відомості
- Основні твори
- серії — «Козацькі місця Дніпропетровщини» (2004–07), «Тіні забутих предків» (2007–09); «Травневий вечір у Зеленій бухті», «Червоний ранок», «Прадавні охоронці Нового Світу» (усі — 2006), «Благословенний той, чия слава не блищить яскравіше за істину його» (2008), «Істина сама здіймає проти себе бурю, яка широко розпорошує її насіння», «Ми пізнаємо людину не за тим, що вона знає, а за тим, чому вона радіє», «Ніколи не бійся миттєвостей — так співає голос Вічності», «Трипільський Всесвіт», «Ми живемо на цьому світі, якщо любимо його» (усі — 2009).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
