Константиновський Ілля

КОНСТАНТИ́НОВСЬКИЙ Ілля (Constantinovschi Ilia; 21. 05. 1913, с-ще Вилкове Ізмаїл. пов. Бессараб. губ., нині Кілій. р-ну Одес. обл. — березень 1995, Москва) — румунський письменник, перекладач. Член СП РФ (1955). Закін. юрид. факультет Бухарест. університету (1936). Мешкав у Москві. Друкував твори румун. (від 1930) та рос. (від 1940) мовами. Під псевд. Константін Вилкован опублікував статтю про Т. Шевченка «Un mare poet al Ţărănimіі» — «Великий поет селянства» // «Adevărul literan şi artiştic», 1939, 12 martie. Автор зб. нарисів «Гитлер в Румынии» (1941); автобіогр. трилогії про комуніст. підпілля 1930-х рр. у Румунії — повісті «Первый арест» (1960; 1965), романів «Возвращение в Бухарест» (1963; разом із 1 ч. — 1975) і «Цепь» (1969); повісті про голокост у Польщі та Румунії «Срок давности» (1966), белетриз. біографії «Караджале» (1970); дорож. нарисів «Книга странствий» (1972); зб. докум. оповідань «Города и судьбы» (1979) і «Книга памяти» (1982); зб. повістей «Время и судьбы» (1988); повісті «Московская улица. Ваша явка обязательна» (співавтор); кн. «Как свеча от свечи…: Опыт биографической мысли» (обидві — 1990), «Тайна Земли обетованной» (1991; усі — Москва); роману «Судный день. Исповедь советского еврея» (Иерусалим, 1990). Переклав деякі твори класиків румун. літ-ри, зокрема М. Себастьяна.

А. С. Глущак