Консулов Анатолій Дмитрович

КО́НСУЛОВ Анатолій Дмитрович (31. 10. 1924, Київ – 28. 01. 1986, Москва, похов. у Львові) – архітектор, дизайнер, графік, скульптор. Чоловік Музи, батько Наталії Консулових. Член СА УРСР (1952). Заслужений архітектор УРСР (1976). Державна премія України ім. Т. Шевченка (1978). Навч. у Моск. архіт. інституті (1943–47), закін. Львів. політех. інститут (1948). Відтоді працював у Львів. філії інституту «Діпромісто»; 1972–86 – доцент кафедри проектування інтер’єру та меблів Львів. інституту приклад. і декор. мистецтва. Серед реаліз. проектів (у складі автор. колективів) – мемор. комплекс «Пагорб Слави» (1948–52), Зелений театр у парку ім. Б. Хмельницького (1952–53), кав’ярня у Стрий. парку (1960-і рр.), гол. і вироб. корпуси інститутів АН УРСР на вул. Наукова – фіз.-мех. (1960–62), геофізики (1964), радіотех. (1971–73), житл. мікрорайон між вулицями Любінська, В. Терешкової (нині І. Виговського), 1-го Травня (нині Городоцька; 1957–64; створ. з 5-поверх. панел. будинків з малометраж. квартирами, перший подіб. типу), житл. будинок на розі площі Я. Галана (нині Є. Петрушевича) і вул. Ш. Руставелі, № 1 (з оригін. балюстрадами балконів; 1965–67), готелі «Львів» на вул. 700-річчя Львова (нині проспект В. Чорновола; 1962–65) та «Дністер» на вул. Я. Матейка (1979–81) у Львові, курорт. комплекс «Кришталевий палац» (1960–64), база відпочинку спорт. клубу «Карпати» (1976) у м. Трускавець Львів. обл. У 1960–70-х рр. був одним із провідних зодчих нової хвилі львів. функціоналізму. Приділяв багато уваги розв’язанню проблеми взаємодії архітектури та монум. скульптури. Виконав архіт. частини пам’ятників І. Франку в м. Дрогобич Львів. обл. (1966, співавт. Я. Новаківський, скульптори Е. Мисько, В. Одрехівський, Я. Чайка), бійцям Першої кінної армії у смт Олесько Буського р-ну Львів. обл. (1975, скульптори В. Борисенко, К. Маєвський, конструктор Г. Шевчук; 32-метр. діагональ мідних вершників, схоплених у стрімкому русі, тримається лише на одній опорі, що справляє враження дивовиж. легкості та динамізму), І. Федорову у Львові (1977, скульптори В. Борисенко, В. Подольський), хотин. повстанцям 1919 у м. Хотин Чернів. обл. (1978, скульптори В. Борисенко, Й. Садовський). Займався дизайном, проектував меблі, світильники тощо. 1962 розробив модель телевізора з обертовим екраном. Як графік виконав численні серії рисунків (акварель, сепія, туш), переважно архіт. краєвиди, замальовки міських споруд і пам’ятників нар. будівництва (серія «Дерев’яні українські церкви», 1971–72). Серед його краєвидів Львова – рисунки «Каплиця Боїмів», «Успенська церква», «Мадонна перед костелом св. Антонія», «Костел св. Марії-Маґдалини», «Фонтан на площі Міцкевича» (усі – 1955), «Подвір’я Королівського арсеналу», «Костел бернардинів», «Костел св. Миколая», «Площа Міцкевича» (усі – 1985). Проект. та образотвор. графіці К. притаманні лаконічність і точність пропорцій, винятк. відчуття масштабу та простору.

Ю. О. Бірюльов