Консулов Анатолій Дмитрович

КО́НСУЛОВ Анатолій Дмитрович (31. 10. 1924, Київ — 28. 01. 1986, Мос­ква, похов. у Львові) — архітектор, дизайнер, графік, скульп­тор. Чоловік Музи, батько Наталії Консулових. Член СА УРСР (1952). Заслужений архітектор УРСР (1976). Державна премія України ім. Т. Шев­ченка (1978). Навч. у Моск. архіт. інституті (1943–47), закін. Львів. політех. інститут (1948). Відтоді пра­­цював у Львів. філії інституту «Діпромісто»; 1972–86 — доцент кафедри проектування інтер’єру та меблів Львів. інституту приклад. і декор. мистецтва. Серед реаліз. про­ектів (у складі автор. колективів) — мемор. комплекс «Пагорб Слави» (1948–52), Зелений театр у парку ім. Б. Хмельницького (1952–53), кав’ярня у Стрий. парку (1960-і рр.), гол. і вироб. корпуси інститутів АН УРСР на вул. Наукова — фіз.-мех. (1960–62), геофізики (1964), радіотех. (1971–73), житл. мікрорайон між вулицями Любінська, В. Терешкової (нині І. Виговського), 1-го Травня (нині Городоцька; 1957–64; створ. з 5-поверх. панел. будинків з малометраж. квартирами, перший подіб. типу), житл. будинок на розі площі Я. Галана (нині Є. Петрушевича) і вул. Ш. Ру­ставелі, № 1 (з оригін. балюстра­дами балконів; 1965–67), готелі «Львів» на вул. 700-річчя Льво­ва (нині проспект В. Чорновола; 1962–65) та «Дністер» на вул. Я. Матейка (1979–81) у Львові, курорт. комплекс «Кришталевий палац» (1960–64), база відпочинку спорт. клубу «Карпати» (1976) у м. Трускавець Львів. обл. У 1960–70-х рр. був одним із провідних зодчих нової хвилі львів. функціоналізму. Приділяв багато уваги розв’язанню проблеми вза­ємо­дії архітектури та монум. скульп­тури. Виконав архіт. частини пам’ятників І. Франку в м. Дрогобич Львів. обл. (1966, спів­авт. Я. Новаківський, скульп­тори Е. Мисько, В. Одрехівсь­кий, Я. Чайка), бійцям Першої кінної армії у смт Олесько Буського р-ну Львів. обл. (1975, скульп­тори В. Борисенко, К. Маєвсь­кий, конструктор Г. Шевчук; 32-метр. діагональ мідних вершників, схо­плених у стрімкому русі, тримається лише на одній опорі, що справляє враження дивовиж. лег­­кості та динамізму), І. Федорову у Львові (1977, скульптори В. Борисенко, В. Подольський), хотин. повстанцям 1919 у м. Хо­­тин Чернів. обл. (1978, скульп­­тори В. Борисенко, Й. Садовсь­кий). Займався дизайном, про­ектував меблі, світильники тощо. 1962 розробив модель телевізора з обертовим екраном. Як графік виконав численні серії рисунків (акварель, сепія, туш), переважно архіт. краєвиди, замальовки міських споруд і па­­м’ятників нар. будівництва (серія «Де­­рев’яні українські цер­­кви», 1971–72). Серед його крає­видів Льво­ва — рисунки «Каплиця Боїмів», «Успенська церква», «Мадонна перед костелом св. Антонія», «Костел св. Марії-Маґ­­далини», «Фонтан на площі Міц­­кевича» (усі — 1955), «Подвір’я Королівського арсеналу», «Кос­тел бернардинів», «Костел св. Миколая», «Площа Міцкевича» (усі — 1985). Проект. та образо­твор. графіці К. притаманні лаконічність і точ­ність пропор­цій, винятк. відчуття масштабу та простору.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю