Король Олександр Петрович
КОРО́ЛЬ Олександр Петрович (02. 02. 1941, лісопункт Ікса Архангел. обл., РФ — 14. 09. 2018, Запоріжжя) — режисер, педагог. Народний артист УРСР (1987). Премії ім. І. Паторжинського (1993) та І. Котляревського (1995). Закін. Київ. інститут театр. мистецтва (1969; курс І. Чабаненка). Відтоді працював у Дніпроп. ТЮГу. Був гол. реж. Закарп. рос. драм. театру (м. Мукачеве, 1972–79), Запоріз. ТЮГу (1979–84), Запоріз. укр. муз.-драм. театру (1984–90; 1990–2002 — худож. кер.). Від 2002 викладав у Запоріз. університеті. Творчості К. притаманні камерність, психол. заглибленість у внутр. світ героїв, ансамблевість, яскрава лаконічна зовн. палітра мізансценування, до певної міри аскетичність сценіч. форми.
Додаткові відомості
- Основні вистави
- «Коли зійде місяць» Н. Забіли (1969), «Дім Бернарди Альби» Ф. Ґарсіа Лорки (1973), «Мати» К. Чапека (1975), «Чайка» А. Чехова (1976), «Підступність і кохання» Ф. Шіллера (1977), «Тартюф» Ж.-Б. Мольєра (1979), «Баня» В. Маяковського (1983), «Банка згущеного молока» Я. Верещака (1984), «Потомки запорожців» О. Довженка, «Дерева вмирають стоячи» А. Касони (обидві — 1985), «Трамвай “Бажання”» Т. Вільямса (1987), «Москаль-чарівник» І. Котляревського (1990), «Байда, князь Вишневецький» П. Куліша (1991), «Сто тисяч» І. Карпенка-Карого (1993), «Судна ніч» С. Носаня (1995), «Украдене щастя» І. Франка (1996), «Кін ІV» Г. Горіна (2000).
Рекомендована література
- Нещерет Т. І оживає сива давнина... // Хортиця. 1992. № 2;
- Її ж. Народний артист України Олександр Король. З., 1995;
- Її ж. Сценічна Богданіана // Хортиця. 1996. № 5.
Завантажити статтю
Людина 
