Куйбишеве
Визначення і загальна характеристика
КУ́ЙБИШЕВЕ (до 1797 — Кам’янка, поч. 1797–1926 та 1930–35 — Царекостянтинівка, 1926–30 — Першотравневе, від 2016 — Більмак) — селище міського типу Запорізької області, райцентр. Селищ. раді підпорядк. села Грузьке, Дубове, Трудове та Червоне Озеро. Знаходиться у верхів’ї р. Кам’янка (притока Гайчура, бас. Дніпра), за 132 км від обл. центру та за 5 км від залізнич. ст. Царекостянтинівка. Площа 10,4 км2. За переписом насел. 2001, проживали 8134 особи (складає 91,8 % до 1989); станом на 2015 — 7234 особи; переважно українці. Тут знайдено знаряддя праці доби палеоліту. Побл. с-ща на г. Могила-Більмак (324 м над р. м.; найвища точка Приазовської височини) зберігся курган Гостра могила, навколо якого є ще 7 невеликих курганів періоду бронзи. Засн. бл. 1782 як казенна слобода переселенцями з Полтав. губ. Спочатку вона мала назву Кам’янка, потім перейменована на честь Костянтина — сина імператора Павла І. Згодом оселилися держ. селяни з пн. губерній України. 1859 проживало 4451, 1897 — 8188, 1914 — 7571 особа. На поч. 20 ст. працювали 1 цегел. і 3 з виготовлення черепиці заводи, збиралися 3 ярмарки на рік і щотижневі базари. На той час Царекостянтинівка була волос. селом Олександрів. пов. Катеринослав. губ. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася, наприкінці жовтня 1920 остаточно встановлено більшовицьку. Жит. чинили опір проведенню насильниц. колективізації, згодом потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від 6 жовтня 1941 до 15 вересня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. У ході визволення К. загинуло понад 100 рад. бійців і офіцерів. На фронтах 2-ї світової війни воювало 785 мешканців, з них 448 убито. Від 1957 — смт. 1959 мешкало бл. 5,4 тис., 1970 — 6,9 тис., 1979 — 7,9 тис. осіб. У К. — 2 заг.-осв. школи, аграр. ліцей, 2 дитсадки; рай. Будинок культури, центр. б-ки для дітей і дорослих, муз. і художня школи; центр. рай. лікарня, СЕС; відділ. 5-ти банків. Виходить г. «Рідний край». Є парк культури та відпочинку. Неодноразовими дипломантами всеукр. і обл. оглядів-конкурсів стали нар. хор. колектив, оркестр духових інструментів, театр естради. Споруджено меморіал Слави, на якому встановлено погруддя 10-ти уродженців Більмац. р-ну, яким присвоєно звання Героя Рад. Союзу. Серед видат. уродженців — лікар-гастроентеролог Л. Кузнецова, фахівець у галузі радіолокації М. Кузь, фахівець у галузі обчислюв. теніки В. Нікольський; живописець, мистецтвознавець Г. Міщенко; Герой Радянського Союзу І. Голуб.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
