Кукрекська культура
КУКРЕ́КСЬКА КУЛЬТУ́РА — археологічна культура доби мезоліту. Датована часом від 10 до 7,5 тис. р. тому. Сформувалася на основі культур Епіграветту, ареал поширення — Крим, Нижнє та, частково, Середнє Подніпров’я, Пд.-Зх. Причорномор’я. Осн. пам’ятки: Кукрек, Вишенне І, Іванівка, Кам’яна Могила, Абузова Балка, Попів Мис, Прибір VIIа та ін. Для К. к. притаманна надзвичайно розвинена відтискна пластинчаста техніка розколювання кременю з одноплощин. нуклеусів для виготовлення мікропластинок-вкладишів до кістяних наконечників з пазом. Серед знарядь — нечисленні мікроліти (мікроплатівки зі скошеним кінцем і притупленим краєм), напівокруглі та кінц. скребачки, багатофасеткові різці на відщепах, вкладиші кукрек. типу, кістяні наконечники з пазом. Госп-во насел. орієнтовано на використання степ. та лісостеп. ландшафтів: полювання на степ. тварин, збиральництво, на заключ. етапі — рибальство. У Криму госп. сезон. цикл передбачав використання степів рівнин. частини п-ова взимку та лукових степів яйл (гірських плато) влітку. На основі К. к. сформувалися олексіївська культура, сурська культура та, частково, буго-дністровська культура.
Рекомендована література
- Телегін Д. Я. Мезолітичні пам’ятки України (IX–VI тисячоліття до н. е.). К., 1982;
- Яневич О. О. Етапи розвитку культури Кукрек у Криму // Археологія. 1987. Вип. 58.