КУКУРУ́ЗА Сергій Васильович (03. 02. 1906, с. Приворо­т­тя Староушиц. пов. Поділ. губ., нині Подільське Камʼянець-Поділ. р-ну Хмельн. обл. — 26. 08. 1979, м. Камʼя­нець-Подільський) — графік. Член СХ СРСР (1958), СХУ (1972). Навч. у Київ. худож. ін­ституті (1930–34; викл. С. Налепинська-Бойчук, І. Плещинський, З. Толкачов), закін. Моск. худож. ін­ститут (1940; викл. І. Грабар, О. Кравченко, М. Маторін, Д. Моор). Від­тоді працював у видавництві, де й був заарешт. 1940. Після пере­бува­н­ня в тюрмі в Москві та м. Горький (нині Нижній Новгород, РФ) засудж. 1947 до 25-ти р. засла­н­ня до м. Актюбинськ (Казах­стан), де викладав у пед. училищі. Реабіліт. 1963. Від 1972 — у м. Камʼянець-Подільський. Учасник обл., респ., всесоюз. мистецьких ви­ставок від 1930-х рр. Персон. — в Алма-Аті (нині Алмати, Казах­стан, 1970), Ка­мʼян­ці-Поділь­сько­му (1976), Актюбинську (посмертні — 1986, 2006). Гол. галузь — станк. графіка (гра­вюри, ліно­гравюри, акварелі, естампи, екслібриси у техніках гравюри на дереві, лінолеумі). Основна тематика — шевченкіана, істор. та архіт. памʼятки Поді­л­ля. Під час подорожі Зх. Україною виконав 32 естампи з краєвидами Буковини й Поді­л­ля. Для твор. почерку К. властиве лаконічне, узагальнене гравірува­н­ня, у якому домінують значні темні площини та мінімал. опрацюва­н­ня деталей. Для більшості ліно­гравюр К., присвяч. пере­бу­ван­ню Т. Шевченка на заслан­ні, характерний грубуватий штрих, що від­творює стан пригніч. чека­н­ня, без­виході. Ок­­ремі роботи зберігаються у Нац. істор.-архіт. заповід­нику «Камʼянець» (м. Ка­мʼянець-По­дільський), Хмельн. ХМ, музеях Києва, Львова, Алмати, Москви, С.-Пе­тербурга.