КУЛИ́К Микола Іванович (псевд.: Крук, Дорошенко; 24. 09. 1927, с. Нім­стів, нині Під­карп. воєводства, Польща — 17. 10. 2013, м. Торонто, провінція Онтаріо, Канада) — діяч ОУН. Брат П. Кулика. Закін. нар. школу в рідному селі. Вступив до Юнацтва ОУН. Від 1943 — станич. інформатор Служби без­пеки ОУН, від 1946 — інтен­дант курін. шпиталю УПА, згодом — політвиховник само­­оборон. кущового від­ділу «Трем­біта 1» у 4-му р-ні округи ОУН «Батурин». Навч. у під­старшин. школі УПА. Брав участь у боях із під­роз­ділами НКВС та Міністерства держ. без­пеки СРСР і польс. міліції, був двічі поранений. 1950 через тер. Чехословач­чини та Австрії ви­йшов до амер. окупац. зони Німеч­чини. 1951 ви­їхав у Канаду. Закін. торг. курси, 1955 у Торонто від­крив фірму з пере­везень буд. матеріалів. Голова Товариства колиш. вояків УПА у Канаді. Чл.-засн. (1976) й адміністратор видавництва «Літопис УПА». Ініціював створен­ня окремої секції та встановлен­ня памʼятника (1988) воякам УПА на цвинтарі м. Оквілл. 1992 об­ра­ний головою Кра­йового комітету зі святкувань 50-річчя УПА у Канаді. 2000 організував встановле­н­ня памʼятника П. Ко­новалу в його рідному селі. Пере­видав кн. В. Макара «Спомини та роз­думи» (т. 1–4, К.; Торонто, 2001). Наго­родж. Шевченків. ме­да­л­лю КУКу.