Кулик Микола Іванович

КУЛИ́К Микола Іванович (псевд.: Крук, Дорошенко; 24. 09. 1927, с. Нім­стів, нині Підкарп. воєводства, Польща — 17. 10. 2013, м. Торонто, провінція Онтаріо, Канада) — діяч ОУН. Брат П. Кулика. Закін. нар. школу в рідному селі. Вступив до Юнацтва ОУН. Від 1943 — станич. інформатор Служби безпеки ОУН, від 1946 — інтендант курін. шпиталю УПА, згодом — політвиховник само­оборон. кущового відділу «Трем­біта 1» у 4-му р-ні округи ОУН «Батурин». Навч. у підстаршин. школі УПА. Брав участь у боях із підрозділами НКВС та Міністерства держ. безпеки СРСР і польс. міліції, був двічі поранений. 1950 через тер. Чехословаччини та Австрії вийшов до амер. окупац. зони Німеччини. 1951 виїхав у Канаду. Закін. торг. курси, 1955 у Торонто відкрив фірму з перевезень буд. матеріалів. Голова Товариства колиш. вояків УПА у Канаді. Чл.-засн. (1976) й адміністратор видавництва «Літопис УПА». Ініціював створен­ня окремої секції та встановлен­ня пам’ятника (1988) воякам УПА на цвинтарі м. Оквілл. 1992 об­ра­ний головою Крайового комітету зі святкувань 50-річчя УПА у Канаді. 2000 організував встановлення пам’ятника П. Ко­новалу в його рідному селі. Перевидав кн. В. Макара «Спомини та роздуми» (т. 1–4, К.; Торонто, 2001). Наго­родж. Шевченків. ме­даллю КУКу.

Рекомендована література

1. Св. п. Микола Кулик-«Доро­шен­ко» // Свобода. 2013, 1 листоп.;
   Google Scholar Internet
2. Нев’я­нучий вінок для Миколи Кулика // Укр. слово. 2013, 6–12 листоп.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю