Кулик Петро Іванович

Визначення і загальна характеристика

КУЛИ́К Петро Іванович (01. 01. 1933, с. Німстів, нині Під­карп. воєводства, Польща — 19. 12. 2019, Львів) — скульптор. Брат М. Кулика. Член НСХУ (1992). У 1945 депортов. із родиною у c. Скородинці Чортків. р-ну Тер­ноп. обл. Закін. Львів. ін­ститут прикладного та декоративного мистецтва (1966; викл. Д. Довбошинський, С. Ка­­раф­фа-Корбут, Д. Крвавич). На творчій роботі. Учасник худож. ви­ставок від 1970. Персон. — у Львові (1970), Торонто (1992). Основна галузь — монум. скульптура; гол. тема — по­статі, історія та культура України. Окремі роботи зберігаються у Літ.-мемор. музеї І. Франка у Львові.

Тв.: памʼятники — І. Під­кові (1982, Львів; 1987, Черкаси; 2007, м. Канів Черкас. обл.), князю Володимиру та княгині Ользі (1989, Чикаґо), І. Франку (1992, Торонто), Р. Купчинському (1994, с. Роз­гадів Зборів. р-ну), князю Ва­­сильку Теребовлянському (1997, м. Те­­ре­­бовля; обидва — Терноп. обл.), «Бор­­цям за волю України» (1998, м. Золочів Львів. обл.), П. Коновалу (2000, с. Кут­­ківці Чемеровец. р-ну Хмельн. обл.), С. Бандері (2003, с. Вербів Бережан. р-ну Терноп. обл.), А. Мельнику (2006, с. Воля Якубова Дрогоб. р-ну), В. Ма­­кару (2010, с. Поториця Сокал. р-ну; обидва — Львів. обл.).

Літ.: Садова О. Петро Кулик –митець проти ідеології // Універсум. 1997. № 1– 2; Верхола Ю. В соцреалізм він не вписувався (До 65-річчя П. Кулика) // Високий Замок. 1998, 4 верес.; Са­­ноцька Х. Живе і творить для України // Дзвін. 2000. № 4.

Ю. В. Верхола

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю