Кулинич Іван Маркович
КУЛИ́НИЧ Іван Маркович (15. 08. 1924, с. Грушківка Кам’ян. р-ну, нині Черкас. обл. — 28. 09. 2002, Київ) — історик. Доктор історичних наук (1970), професор (1975). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1984). Премія ім. Д. Мануїльського АН УРСР (1976). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. 1944 внаслідок важкого поранення частково втратив зір і руку. Закін. Ніжин. школу з підготовки сліпих інвалідів Великої Вітчизн. війни для навч. у ВНЗах (Черніг. обл.), Львів. університет (1953). Відтоді — в Інституті історії України НАНУ (Київ): від 1986 — гол. н. с. Досліджував історію Німеччини, країн Центр. і Пд.-Сх. Європи, слов’ян.-герман. відносини.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Економічні та культурні зв’язки Української РСР з Німецькою Демократичною Республікою (1949–1965). 1966; Українсько-німецькі історичні зв’язки. 1969; Німецька Демократична Республіка в співдружності країн соціалізму. 1976; Київ і міста-побратими. 1981; Нариси з історії німецьких колоній в Україні. 1995 (співавт.); усі — Київ.
Рекомендована література
- Кулинич Іван Маркович: Некролог // УІЖ. 2003. № 3;
- Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки та знахідки: Міжвідом. зб. наук. пр. Вип. 13. Пам’яті д-ра істор. н., проф., засл. діяча н. і т. України І. М. Кулинича. К., 2004.
Завантажити статтю
Людина 
