Коронас

Визначення і загальна характеристика

«КОРО́НАС» (рос. — Комплексные Орбиталь­­ные Околоземные Наблюдения Активности Солнца) — між­народ­­ний космічний проект з ви­вче­н­ня Сонця. Складається із запус­­ків 3-х спеціаліз. косміч. апаратів «КОРОНАС-І», «КОРОНАС-Ф» і «КОРОНАС-ФОТОН». Наук. про­­грама «КОРОНАС» перед­бачала ви­вче­н­ня фіз. процесів на поверх­ні, в атмо­сфері та надрах Сонця, а також дослідж. соняч. активності, її механізмів і впливу на навколозем. про­стір. Пер­ші два супутники серії зі­брано на базі серій. косміч. апаратів «АУОС-СМ-КИ-ИК», які роз­роблено та виготовлено у Дніп­ропетровську. При створен­ні «КОРОНАС-ФОТОН» використа­­но рос. серійну платформу «Ме­­теор». Усі супутники виведено на орбіту укр. ракетою-носієм 11К68 («Циклон-3») з рос. космо­дрому Плесецьк (Архангел. обл.). Параметри квазісинхрон. поляр. орбіти косміч. апаратів: нахил 82.5°, вис. 500–550 км, період оберта­н­ня 94.7 хв. Така орбіта забезпечувала кожні 3 місяці періоди без­перерв. спо­стережень за Сонцем тривалістю бл. 20 діб. Запуски здійснено 2 березня 1994 («КОРОНАС-І»), 31 лип­ня 2001 («КОРОНАС-Ф») та 30 січня 2009 («КОРОНАС-ФОТОН»). Під час запуску штат­­на система орієнтації станції «КОРОНАС-І» ви­йшла з ладу, а на резерв. системі апаратура працювала лише кілька місяців. Дослідж. на станції «КОРОНАС-Ф» тривали найдов­ше (до 6 груд­ня 2005). Супутник «КОРОНАС-ФОТОН» втрачено 1 грудня 2009 унаслідок помилок при роз­рахун­­ках системи живле­н­ня. У під­готовці наук. про­грами апаратів «КОРОНАС», роз­роблен­ні та ви­­готовлен­ні борт. приладів і назем. засобів брали участь фахівці з України, РФ, Болгарії, Ні­­меч­чини, Польщі, Чехії, Словач­­чини, Великої Британії, Бразилії, США, Франції, Японії, Індії. До складу комплексу наук. апаратури проекту «КОРОНАС-І» входили: апаратура для реєстрації рентґенів. та гамма-ви­промінювань — рентґенів. теле­скоп-короно­граф «ТЕРЕК», сцинтиляц. рентґенів. та гамма-спектрометр «ГЕЛИКОН», рентґенів. спектро­­метр «ИРИС», рентґенів. спект­­рополяриметр «РЕС-К», комплекс «ДИАГЕНЕСС», амплітудно-часовий аналізатор спектра АВС; апаратура для реєстрації ультрафіолет. ви­промінюва­н­ня Сонця в складі ультрафіолет. ра­­діометра «СУФР-Сп-К» та ва­куум. ультрафіолет. спектро­метра ВУСС; соняч. фотометр «ДИФОС» для дослідж. глобал. коливань яскравості Сонця; соняч. радіо­спектрометр «СОРС»; спек­­трометр косміч. променів СКЛ; трикомпонент. магнітометр «ИМАП-5». Комплекс наук. апара­­тури проекту «КОРОНАС-Ф» міс­­тив соняч. фотометр «ДИФОС», «СПИРИТ» (зображе­н­ня Сонця у рентґенів. та ультрафіолет. діапазонах), соняч. рентґенів. теле­скоп СРТ, рентґенів. спектро­­ге­­ліо­граф РЕС, рентґенів. спек­­т­­ро­­метр і фотометр «ДИОГЕНЕСС», рентґенів. спектрометр «РЕСИК», спектрополяриметр СПР, спалах. спектрометр «ИРИС», гамма-спектрометр «ГЕЛИКОН», рент­­ґенів. спектрометр РПС, амплітудно-часовий спектрометр АВС, соняч. ультрафіолет. радіометр СУФР, ультрафіолет. спектрофо­­тометр «ВУСС», соняч. комплекс косміч. променів СКЛ, монітор косміч. променів МКЛ, спектро­­метр хім. складу іонів СКИ, соняч. нейтрон. та гамма-спект­­рометр «СОНГ».

Cклад апарату­­ри проекту «КОРОНАС-ФОТОН»: спектрометр високо­енергет. ви­промінювань «НАТАЛЬЯ-2М», теле­скоп-спектрометр низько­енергет. гамма-ви­промінюва­н­ня RT-2, поляриметр-спектрометр жорсткого рентґенів. ви­промінюва­н­ня «ПИНГВИН-М», рентґенів. та гамма-спектрометр «КОНУС-РФ», швидкий рен­­тґенів. монітор БРМ, багатока­нал. монітор ультрафіолет. ви­промінюва­н­ня ФОКА, соняч. теле­скоп-спектрометр «ТЕСИС», блок «Сфинкс-X» в складі приладу «ТЕСИС», аналізатор заряджених частинок «ЭЛЕКТРОН-М-ПЕСКА», супутник. теле­скоп електронів і протонів «СТЭП-Ф», магнітометр СМ-8М. Участь Укра­­їни в проектах «КОРОНАС-І» та «КОРОНАС-Ф» обмежено екс­пе­­риментом ДИФОС (соняч. ди­­фракц. фотометр), який роз­роб­­лено у Гол. астрон. обсерваторії НАНУ (Київ), виготовлено у Фіз.-мех. ін­ституті НАНУ (Львів) та Ін­ституті земного магнетизму, іоно­­сфери та пошире­н­ня радіо­хвиль РАН (м. Троїцьк Моск. обл.). Під час місії «КОРОНАС-І» екс­перимент досліджував глобал. колива­н­ня яскравості Сонця у 3-х, «КОРОНАС-Ф» — 6-ти діапазонах спектра. Комплекс наук. апаратури «КОРОНАС-ФОТОН» містив супутник. теле­скоп електронів та протонів «СТЭП-Ф», який роз­роблено у Харків. університеті. При­значе­н­ня екс­перименту — ре­­єстрація потоків і спектрів про­­тонів 9.8–61.0 МеВ; електронів 0.4–4.3 МеВ; альфа-частинок 37.0–246.0 МеВ. «КОРОНАСи» отримали низку важливих наук. результатів: виявлено нові явища в соняч. короні — великомас­штабні плазм. утворе­н­ня з т-рами більшими в 10–20 разів за середню температуру корони, ви­вчено процеси при­скоре­н­ня речовини в соняч. спалахах, генерацію високо­енергет. ви­промінюва­н­ня та частинок, проведено спектро­скоп. діагностику спалах. процесів; досліджено динаміку геліосейсмол. коливань для різних радіал. порядків; виявлено асиметричність профілів окремих піків коливань; ви­вчено деформацію магніто­сфе­­ри Землі та границь проникне­н­ня радіації всередину магніто­­сфери під час потуж. актив. подій на Сонці; ви­вчено властивості по­глина­н­ня частинок атмо­сферою Землі, а також картину свіче­н­ня нічного неба за рахунок частинок, які висипаються з маг­­ніто­сфери в іоно­­сферу.

Літ.: Костик Р. І., Осіпов С. М. Геліосей­­смологічний екс­перимент КОРОНАС-ДИФОС // Космічні дослідж. в Україні 2000–2002. К., 2002; Костик Р. І., Осіпов С. М., Лебєдєв М. І. Перші результати екс­перименту ДИФОС-Ф // КНТ. 2003. Т. 9, № 2–3; Ораєвський В. М., Собельман І. І., Житник І. О., Кузнецов В. Д., Степанов А. І., Поліщук Г. М., Ковилін П. М., Негода О. О., Драновсь­­кий В. Й., Яцків Я. С. Спо­стереже­н­ня активних явищ на Сонці за допомогою космічного апарата КОРОНАС-Ф // Там само; Дудник А. В. Ис­следование ра­­диацион­ных поясов Земли в мае 2009 года на низкоорбитальном спутнике с помощью прибора СТЭП-Ф // КНТ. 2010. Т. 16, № 5.

С. М. Осіпов

Завантажити статтю