Коронас
Визначення і загальна характеристика
«КОРО́НАС» (рос. — Комплексные Орбитальные Околоземные Наблюдения Активности Солнца) — міжнародний космічний проект з вивчення Сонця. Складається із запусків 3-х спеціаліз. косміч. апаратів «КОРОНАС-І», «КОРОНАС-Ф» і «КОРОНАС-ФОТОН». Наук. програма «КОРОНАС» передбачала вивчення фіз. процесів на поверхні, в атмосфері та надрах Сонця, а також дослідж. соняч. активності, її механізмів і впливу на навколозем. простір. Перші два супутники серії зібрано на базі серій. косміч. апаратів «АУОС-СМ-КИ-ИК», які розроблено та виготовлено у Дніпропетровську. При створенні «КОРОНАС-ФОТОН» використано рос. серійну платформу «Метеор». Усі супутники виведено на орбіту укр. ракетою-носієм 11К68 («Циклон-3») з рос. космодрому Плесецьк (Архангел. обл.). Параметри квазісинхрон. поляр. орбіти косміч. апаратів: нахил 82.5°, вис. 500–550 км, період обертання 94.7 хв. Така орбіта забезпечувала кожні 3 місяці періоди безперерв. спостережень за Сонцем тривалістю бл. 20 діб. Запуски здійснено 2 березня 1994 («КОРОНАС-І»), 31 липня 2001 («КОРОНАС-Ф») та 30 січня 2009 («КОРОНАС-ФОТОН»). Під час запуску штатна система орієнтації станції «КОРОНАС-І» вийшла з ладу, а на резерв. системі апаратура працювала лише кілька місяців. Дослідж. на станції «КОРОНАС-Ф» тривали найдовше (до 6 грудня 2005). Супутник «КОРОНАС-ФОТОН» втрачено 1 грудня 2009 унаслідок помилок при розрахунках системи живлення. У підготовці наук. програми апаратів «КОРОНАС», розробленні та виготовленні борт. приладів і назем. засобів брали участь фахівці з України, РФ, Болгарії, Німеччини, Польщі, Чехії, Словаччини, Великої Британії, Бразилії, США, Франції, Японії, Індії. До складу комплексу наук. апаратури проекту «КОРОНАС-І» входили: апаратура для реєстрації рентґенів. та гамма-випромінювань — рентґенів. телескоп-коронограф «ТЕРЕК», сцинтиляц. рентґенів. та гамма-спектрометр «ГЕЛИКОН», рентґенів. спектрометр «ИРИС», рентґенів. спектрополяриметр «РЕС-К», комплекс «ДИАГЕНЕСС», амплітудно-часовий аналізатор спектра АВС; апаратура для реєстрації ультрафіолет. випромінювання Сонця в складі ультрафіолет. радіометра «СУФР-Сп-К» та вакуум. ультрафіолет. спектрометра ВУСС; соняч. фотометр «ДИФОС» для дослідж. глобал. коливань яскравості Сонця; соняч. радіоспектрометр «СОРС»; спектрометр косміч. променів СКЛ; трикомпонент. магнітометр «ИМАП-5». Комплекс наук. апаратури проекту «КОРОНАС-Ф» містив соняч. фотометр «ДИФОС», «СПИРИТ» (зображення Сонця у рентґенів. та ультрафіолет. діапазонах), соняч. рентґенів. телескоп СРТ, рентґенів. спектрогеліограф РЕС, рентґенів. спектрометр і фотометр «ДИОГЕНЕСС», рентґенів. спектрометр «РЕСИК», спектрополяриметр СПР, спалах. спектрометр «ИРИС», гамма-спектрометр «ГЕЛИКОН», рентґенів. спектрометр РПС, амплітудно-часовий спектрометр АВС, соняч. ультрафіолет. радіометр СУФР, ультрафіолет. спектрофотометр «ВУСС», соняч. комплекс косміч. променів СКЛ, монітор косміч. променів МКЛ, спектрометр хім. складу іонів СКИ, соняч. нейтрон. та гамма-спектрометр «СОНГ».
Cклад апаратури проекту «КОРОНАС-ФОТОН»: спектрометр високоенергет. випромінювань «НАТАЛЬЯ-2М», телескоп-спектрометр низькоенергет. гамма-випромінювання RT-2, поляриметр-спектрометр жорсткого рентґенів. випромінювання «ПИНГВИН-М», рентґенів. та гамма-спектрометр «КОНУС-РФ», швидкий рентґенів. монітор БРМ, багатоканал. монітор ультрафіолет. випромінювання ФОКА, соняч. телескоп-спектрометр «ТЕСИС», блок «Сфинкс-X» в складі приладу «ТЕСИС», аналізатор заряджених частинок «ЭЛЕКТРОН-М-ПЕСКА», супутник. телескоп електронів і протонів «СТЭП-Ф», магнітометр СМ-8М. Участь України в проектах «КОРОНАС-І» та «КОРОНАС-Ф» обмежено експериментом ДИФОС (соняч. дифракц. фотометр), який розроблено у Гол. астрон. обсерваторії НАНУ (Київ), виготовлено у Фіз.-мех. інституті НАНУ (Львів) та Інституті земного магнетизму, іоносфери та поширення радіохвиль РАН (м. Троїцьк Моск. обл.). Під час місії «КОРОНАС-І» експеримент досліджував глобал. коливання яскравості Сонця у 3-х, «КОРОНАС-Ф» — 6-ти діапазонах спектра. Комплекс наук. апаратури «КОРОНАС-ФОТОН» містив супутник. телескоп електронів та протонів «СТЭП-Ф», який розроблено у Харків. університеті. Призначення експерименту — реєстрація потоків і спектрів протонів 9.8–61.0 МеВ; електронів 0.4–4.3 МеВ; альфа-частинок 37.0–246.0 МеВ. «КОРОНАСи» отримали низку важливих наук. результатів: виявлено нові явища в соняч. короні — великомасштабні плазм. утворення з т-рами більшими в 10–20 разів за середню температуру корони, вивчено процеси прискорення речовини в соняч. спалахах, генерацію високоенергет. випромінювання та частинок, проведено спектроскоп. діагностику спалах. процесів; досліджено динаміку геліосейсмол. коливань для різних радіал. порядків; виявлено асиметричність профілів окремих піків коливань; вивчено деформацію магнітосфери Землі та границь проникнення радіації всередину магнітосфери під час потуж. актив. подій на Сонці; вивчено властивості поглинання частинок атмосферою Землі, а також картину свічення нічного неба за рахунок частинок, які висипаються з магнітосфери в іоносферу.