Коронас
«КОРО́НАС» (рос. — Комплексные Орбитальные Околоземные Наблюдения Активности Солнца) — міжнародний космічний проєкт з вивчення Сонця. Складається із запусків трьох спеціалізованих космічних апаратів «КОРОНАС-І», «КОРОНАС-Ф» і «КОРОНАС-ФОТОН». Наукових програма «КОРОНАС» передбачала вивчення фізичних процесів на поверхні, в атмосфері та надрах Сонця, а також дослідження сонячної активності, її механізмів і впливу на навколоземний простір. Перші два супутники серії зібрано на базі серійних космічних апаратів «АУОС-СМ-КИ-ИК», які розроблено та виготовлено у Дніпропетровську. При створенні «КОРОНАС-ФОТОН» використано російську серійну платформу «Метеор». Усі супутники виведено на орбіту українською ракетою-носієм 11К68 («Циклон-3») з російського космодрому Плесецьк (Архангельська обл.). Параметри квазісинхронної полярної орбіти космічних апаратів: нахил 82.5°, висота 500–550 км, період обертання 94.7 хв. Така орбіта забезпечувала кожні 3 місяці періоди безперервних спостережень за Сонцем тривалістю близько 20 діб. Запуски здійснено 2 березня 1994 («КОРОНАС-І»), 31 липня 2001 («КОРОНАС-Ф») та 30 січня 2009 («КОРОНАС-ФОТОН»). Під час запуску штатна система орієнтації станції «КОРОНАС-І» вийшла з ладу, а на резервній системі апаратура працювала лише кілька місяців. Дослідження на станції «КОРОНАС-Ф» тривали найдовше (до 6 грудня 2005). Супутник «КОРОНАС-ФОТОН» втрачено 1 грудня 2009 унаслідок помилок при розрахунках системи живлення. У підготовці наукової програми апаратів «КОРОНАС», розробленні та виготовленні бортових приладів і наземних засобів брали участь фахівці з України, РФ, Болгарії, Німеччини, Польщі, Чехії, Словаччини, Великої Британії, Бразилії, США, Франції, Японії, Індії. До складу комплексу наукової апаратури проєкту «КОРОНАС-І» входили: апаратура для реєстрації рентґенівських та гамма-випромінювань — рентґенівський телескоп-коронограф «ТЕРЕК», сцинтиляційний рентґенівський та гамма-спектрометр «ГЕЛИКОН», рентґенівський спектрометр «ИРИС», рентґенівський спектрополяриметр «РЕС-К», комплекс «ДИАГЕНЕСС», амплітудно-часовий аналізатор спектра АВС; апаратура для реєстрації ультрафіолетового випромінювання Сонця в складі ультрафіолетового радіометра «СУФР-Сп-К» та вакуумного ультрафіолетового спектрометра ВУСС; сонячний фотометр «ДИФОС» для дослідження глобальних коливань яскравості Сонця; сонячний радіоспектрометр «СОРС»; спектрометр космічних променів СКЛ; трикомпонентний магнітометр «ИМАП-5». Комплекс наукової апаратури проєкту «КОРОНАС-Ф» містив сонячний фотометр «ДИФОС», «СПИРИТ» (зображення Сонця у рентґенівських та ультрафіолетовому діапазонах), сонячний рентґенівський телескоп СРТ, рентґенівський спектрогеліограф РЕС, рентґенівський спектрометр і фотометр «ДИОГЕНЕСС», рентґенівський спектрометр «РЕСИК», спектрополяриметр СПР, спалаховий спектрометр «ИРИС», гамма-спектрометр «ГЕЛИКОН», рентґенівський спектрометр РПС, амплітудно-часовий спектрометр АВС, сонячний ультрафіолетовий радіометр СУФР, ультрафіолетовий спектрофотометр «ВУСС», сонячний комплекс космічних променів СКЛ, монітор космічних променів МКЛ, спектрометр хімічного складу іонів СКИ, сонячний нейтронний та гамма-спектрометр «СОНГ».
Cклад апаратури проєкту «КОРОНАС-ФОТОН»: спектрометр високоенергетичного випромінювань «НАТАЛЬЯ-2М», телескоп-спектрометр низькоенергетичного гамма-випромінювання RT-2, поляриметр-спектрометр жорсткого рентґенівського випромінювання «ПИНГВИН-М», рентґенівський та гамма-спектрометр «КОНУС-РФ», швидкий рентґенівський монітор БРМ, багатоканальний монітор ультрафіолетового випромінювання ФОКА, сонячний телескоп-спектрометр «ТЕСИС», блок «Сфинкс-X» в складі приладу «ТЕСИС», аналізатор заряджених частинок «ЭЛЕКТРОН-М-ПЕСКА», супутниковий телескоп електронів і протонів «СТЭП-Ф», магнітометр СМ-8М. Участь України в проєктах «КОРОНАС-І» та «КОРОНАС-Ф» обмежено експериментом ДИФОС (сонячний дифракційний фотометр), який розроблено у Головній астрономічній обсерваторії НАНУ (Київ), виготовлено у Фізико-механічному інституті НАНУ (Львів) та Інституті земного магнетизму, іоносфери та поширення радіохвиль РАН (м. Троїцьк Московська обл.). Під час місії «КОРОНАС-І» експеримент досліджував глобальні коливання яскравості Сонця у трьох, «КОРОНАС-Ф» — шести діапазонах спектра. Комплекс наукової апаратури «КОРОНАС-ФОТОН» містив супутниковий телескоп електронів та протонів «СТЭП-Ф», який розроблено у Харківському університеті. Призначення експерименту — реєстрація потоків і спектрів протонів 9.8–61.0 МеВ; електронів 0.4–4.3 МеВ; альфа-частинок 37.0–246.0 МеВ. «КОРОНАСи» отримали низку важливих наукових результатів: виявлено нові явища в сонячній короні — великомасштабні плазмові утворення з температурою більшими в 10–20 разів за середню температуру корони, вивчено процеси прискорення речовини в сонячних спалахах, генерацію високоенергетичного випромінювання та частинок, проведено спектроскопічну діагностику спалахових процесів; досліджено динаміку геліосейсмологічних коливань для різних радіальних порядків; виявлено асиметричність профілів окремих піків коливань; вивчено деформацію магнітосфери Землі та границь проникнення радіації всередину магнітосфери під час потужних активних подій на Сонці; вивчено властивості поглинання частинок атмосферою Землі, а також картину свічення нічного неба за рахунок частинок, які висипаються з магнітосфери в іоносферу.
