Кулібай Салях
КУЛІБА́Й Салях (справж. — Кулібаєв Салях Габітович; 02(15). 07. 1910, с. Нураліно, нині Нижнєтагірово, Башкортостан, РФ — 15. 10. 1976, м. Уфа, Башкортостан) — башкирський письменник. Заслужений діяч культури Башкир. АРСР (1969). Член СП Башкир. АРСР (1934). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. гірн.-тех. школу (м. Баймак, нині Башкортостан, 1929). Згодом працював у пресі. Про працелюб. людей писав у поет. зб. «Эш тауында» («На вершинах праці», 1930), поемах «Дǝүер ǝкиǝте» («Казка про Ішимбая», 1941), «Яуҙарҙан һуњ» («Після битв», 1949), «Оҫталар» («Майстри», 1951). Героїзмові воїнів у роки війни присвятив поему «Урал егете» («Джигіт з Уралу», 1943). Писав про радість служіння Батьківщині (поема «Їс һөйөү» — «Серця трьох», 1940), дружбу народів (поема «Бөйөк дуҫ тураһында» — «Про великого друга», 1942). Балади «Ҡарт партизан» («Старий партизан», 1941), «Карпат ауылында» («У карпатському селі», 1944), вірші «Йоkоһоҙ төндǝрҙǝ» («В безсонні ночі»), «Əле көҙ» («Зараз осінь»), «Көндǝлек дǝфтǝр» («Щоденник») тощо присвяч. визволенню України від нім.-фашист. загарбників. Автор драм «Йондоҙ» («Зірка», 1942), «Дуҫтыњ өйөндǝ» («В домі друга», 1947); кн. спогадів «Төрлө һуkмаkтар» («Різні шляхи», 1963), «Тау йыры» («Гірська пісня», 1965), «Ватан улдары» («Сини Батьківщини», 1972). Переклав з української мови поему «Кавказ» Т. Шевченка, окремі поезії Лесі Українки, В. Сосюри, М. Стельмаха, П. Тичини й ін. Власні перекл. віршів Н. Забіли видав окремою зб. «Бөтǝһе тураһында» («Про всіх», 1952). Усі зазнач. твори надруковано в Уфі. Ім’ям К. названо вул. у с. Даутово (Абзелілов. р-ну, Башкортостан) і Нураліно, в Уфі на будинку, де він мешкав, встановлено мемор. дошку.
Рекомендована література
- Рамазанов Г. З. Стихи и басни Саляха Кулибая // Любовь и гнев. Уфа, 1955;
- Ə. С. Вǝхитов. Кулибай ижады тураһында // Офоkтар кињǝйгǝндǝ. Їфө, 1979;
- Х. Ғ. Ғилǝжев. Ул тауҙарға ғашиk // Ҡǝлǝмдǝштǝр. Їфө, 1984;
- Башkорт ǝҙǝбиǝте тарихы. 6 т. Т. 4. Їфө, 1993;
- А. И. Баhуманов. Кулибай // Һуғыш үтте, һағыш kалды. Їфө, 2000.