Культові споруди

КУ́ЛЬТОВІ СПОРУ́ДИ – споруди, які призначені для проведення обрядів, свят, ритуалів, звичаїв, притаманних тій чи іншій релігії або релігійній те­чії. К. с. різняться буд. матеріалами, плануванням, пропорціями, об’ємно-простор. вирішен­ням та ін. особливостями, вста­новленими каноном відповід. релігії. На території України археологами виявлено К. с. політеїст. релігій, які зараховують до періодів мідного, бронз., заліз. віків, – т. зв. мегаліт. споруди, або мегаліти, що пов’язані з поховал. культом: дольмени чи кам’яні скрині (Волинь, Поділля, Крим); менгіри (Крим). К. с. серед. віків язичниц. релігії – капища з ідолами, жертовниками (тер., засел. сх.-слов’ян. племенами). Ранньохристиян. К. с. – базиліки (Херсонес). В Україні представлені осн. види К. с. монотоїст. релігій: у православ. християн і греко-католиків – церкви (гол. храм монастиря або міста – собор) з дзвіницями, каплиці; у католиків – костели (гол. храм – кафедра), каплиці; у протестантів – доми молитви, кірхи, баптистерії. У релігії ісламу (магометанство, мусульманство) – мечеті з мінаретами; в юдаїзмі – синагоги, або божниці.

О. М. Болюк

Фотоілюстрації

завантажити статтю