КУ́ЛЬТОВІ СПОРУ́ДИ — споруди, які при­значені для проведе­н­ня обрядів, свят, ритуалів, звичаїв, притаман­них тій чи іншій релігії або релігійній те­чії. К. с. різняться буд. матеріалами, планува­н­ням, пропорціями, обʼємно-простор. вирішен­ням та ін. особливостями, вста­новленими каноном від­повід. релігії. На території України археологами виявлено К. с. політе­їст. релігій, які зараховують до періодів мідного, бронз., заліз. віків, — т. зв. мегаліт. споруди, або мегаліти, що повʼязані з поховал. культом: дольмени чи камʼяні скрині (Волинь, Поді­л­ля, Крим); менгіри (Крим). К. с. серед. віків язичниц. релігії — капища з ідолами, жертовниками (тер., засел. сх.-словʼян. племенами). Ран­ньохристиян. К. с. — базиліки (Херсонес). В Україні пред­ставлені осн. види К. с. моното­їст. релігій: у православ. християн і греко-католиків — церкви (гол. храм монастиря або міста — собор) з дзвіницями, каплиці; у католиків — костели (гол. храм — кафедра), каплиці; у проте­стантів — доми молитви, кірхи, баптистерії. У релігії ісламу (магометанство, мусульманство) — мечеті з мінаретами; в юдаїзмі — синагоги, або божниці.