Кульчицька Олена Львівна
КУЛЬЧИ́ЦЬКА Олена Львівна (15. 09. 1877, м. Бережани, нині Терноп. обл. — 08. 03. 1967, Львів) — графік, живописець, майстриня декоративно-ужиткового мистецтва, етнограф, педагог, громадська діячка. Сестра О.-М. Кульчицької. Державна премія України ім. Т. Шевченка (1967). Народний художник УРСР (1956). Урядові нагороди. Член СХУ (1940). Навч. у Худож.-пром. школі у Львові (1901); приват. школі С. Батовського-Качора та Р. Братківського (Львів, 1901–03), Віден. вищій худож.-пром. школі (1903–07). Серед її учителів — Г. Ґеллер, А. Кеннер, Ф. Ціжек, А. Ґролль. 1905–07 навч. у Спец. ательє емальєр. робіт, удосконалюючи майстерність під керівництвом А. Штарк. 1908 захистила диплом педагога і здійснила мист. подорож (Лондон, Париж, Мюнхен). 1909 — проф. рисунків у ліцеї королеви Ядвіґи. У Перемишлі (нині Польща) викладала рисунок у 2-му держ. учител. семінарі (1909–38), Укр. інституті для дівчат (1918–27) та чол. гімназії (1934–37). Від 1939 — у Львові: в етногр. відділі Музею НТШ; після його реорганізації — у відділі нар. мистецтва Етногр. музею; 1945–54 — в Укр. полігр. інституті: від 1947 — проф. книжк. графіки. Персон. виставки — у Львові (1909, 1933, 1943, 1948, 1953–54), Києві (1945). У 1911 і 1913 брала участь у Всеукр. виставках укр. мистецтва у Києві. Брала участь у Конгресі викл. рисунка в Дрездені (1912), діяльності Гуртка діячів укр. мистецтва, Асоц. незалеж. укр. мистців, експонуючи твори на виставках укр. графіки у Празі (1924, 1933), Харкові (1925, 1929), Брюсселі (1927), Гельсинкі (1928), Львові (1930), Берліні (1933), Варшаві (1934, 1937), Римі (1938), Чикаґо (1939). К. — зачинатель новіт. естамп. графіки на зх.-укр. землях на поч. 20 ст.: розробила власну концепцію її розвитку, базовану на нац. традиціях та твор. переосмисленні досягнень європ. худож. графіки. Відновила техніку класич. офорта, досконало володіла техніками акватинти, мецо-тинто, м’якого лаку, монотипії, розвивала традиції укр. дереворізу, модернізувала техніки кольор. та чорно-білого ліноритів. Працювала у різних жанрах декор.-ужитк. мистецтва, де поєднала стилістику європ. сецесії та ар деко з надбаннями нар. культури. 1909–38 із сестрою створила бл. 80 килимів та гобеленів. Займалася худож. ткацтвом, моделюванням одягу, створила ескізи для кераміки, проектувала предмети хатнього вжитку. 1914 у Відні взяла участь у роботі Комітету допомоги пораненим УСС. За її проектом тут видано листівки «Чорна хмара війни», «Могили борців». Працювала над живопис. циклом полотен у стилістиці модерну «Страсті Христові» (1915). Як ілюстратор книжк. видань втілила чимало новатор. ідей. Проілюструвала серію книжок — «Нашим найменшим» та «Читаночки української дитини» (1915–17; 37 вип.). Створила художнє оформлення підручників «Перша читанка» (1922) і «Друга читанка» (1923), книжки новел «Дорога» В. Стефаника (1917), повісті «Тіні забутих предків» М. Коцюбинського (К., 1928), творів «Лис Микита» (Л., 1951; К., 1959) та «Мойсей» (Нью-Йорк, 1968) І. Франка. Виконала 1918–21 цикл ілюстрацій до кн. «Українська народна міфологія» В. Гнатюка. Новаторство К. у декор.-ужитк. мистецтві ґрунтується на поєднанні сучас. естетики та нових форм побуту з нар. традиціями. Ув’язнена 1919 польс. владою із сестрою у Баранові побл. м. Тарнобжеґ у таборі для інтернов. українців. 1921 брала участь в організації у Перемишлі комітету «Брат братові» для допомоги дітям емігрантів із Наддніпрян. України. З її ініціативи у Перемишлі 1931 засн. музей «Стривігор». Творчу спадщину 1957 заповіла Нац. музею у Львові. 1971 у її помешканні та твор. майстерні відкрито Кульчицької Олени Художньо-меморіальний музей. Серед учнів — Я. Запаско, З. Кецало, І. Крислач, Е. Мисько, Х.-О. Саноцька.
Додаткові відомості
- Основні твори
- килими — «Каштани» (1908), «Богородиця з ангелами» (1910-і рр.), «Дерево життя», «Олені», «Писанка», «Геометричний», «Павині очі» (усі — 1920–30-і рр.), «Чорний», «Буковинський» (обидва — 1930), «Виноград» (1931; усі — співавт.); живопис — «Батько», «Моя ма-ти», «Діти на леваді», «Ярмарок у Косові», «Соняшники», «Пастушок із гусьми» (усі — 1908), «Богородиця Золотий Колос» (1910-і рр.), «Сирота плаче», «Сестра в білому» (обидва — 1912), «Урочисте свято», «Діти зі свічками», «Жнива» (усі — 1913), «Аз, о сих молю» (серед. 1920-х рр.), «Натюрморт із жовтими квітами» (1927); графіка — офорти «Над морем. Північна Франція» (1909), «Мале містечко» (1910), «Буря над Адріатичним морем» (1911), «Бабинець у сільській церкві» (1913), «За море» (1914), «Стрілецька кров», «На варті», «Апофеоз», «Березовий хрест», «Страхіття війни», «Молох війни» (усі — 1915), «Помста» (1917), «В обороні богів», «Зрадник» (обидва — 1924), «Самсон» (1926), «Проти бурі» (1928), «Три царі» (1929); серії акварелей — «Народний одяг Західних областей України» (1912–38; К., 1959), «Народна архітектура Західних областей України» (1909–56); естампи — «Бідні діти» (1913), «Бідний самаритянин» (1914), «Пастир і вовки», «Харон» (обидва — 1916), «За колючим дротом» (1930-і рр.), «Гуцульська Мадонна» (1935), «Поцілунок Юди» (1938), «Зруйноване гніздо» (1943), «Поранена левиця» (1947); цикл ксилогравюр «УСС 1914–1915» (1915); цикли дереворитів та ліноритів — «Українські Січові стрільці» (1915), «З історії княжих часів» (1918), «Українські письменники» (1920-і рр.), «Пори року» (1924), «Лихоліття українського народу» (1930), «Славні жінки минулого» (1934), «Гуцульщина» (1935), «Легенди гір і лісів» (1936–37), «Культурне життя Львова», «Краса рідної землі» (обидва — 1947).
Рекомендована література
- Голубець М., Осінчук М. Олена Кульчицька. Л., 1933;
- Сенів І. В. Творчість Олени Львівни Кульчицької. К., 1961;
- Олена Кульчицька: Каталог виставки. Л., 1969;
- Попов А. Олена Кульчицька. К., 1983;
- Запаско Я. Спомин про Олену Кульчицьку — видатного художника книги і педагога // Вісн. Львів. АМ. 1999. Вип. 10;
- Кость Л. Пам’ятки сакральної архітектури. Каталог акварелей Олени Кульчицької // Народознавчі зошити. Л., 2004. Ч. 1–2(55–56); Волошин Л. Творці українського модерну: Олена Кульчицька // ОМ. 2005. № 4;
- Кость Л. Іван Франко у творчості О. Кульчицької // Літопис Нац. музею у Львові ім. А. Шептицького. Л., 2006. № 4(9); Яців Р. Олена Кульчицька: спадщина для України і світу // Яців Р. Українське мистецтво ХХ ст.: Ідеї, явища, персоналії: Зб. ст. Л., 2006;
- Олена Кульчицька (1877–1967): Альбом. Л., 2007;
- Кость Л. Між красою та обов’язком (До 130-ї річниці від дня народж.) // ОМ. 2007. № 2;
- Її ж. Естетичні та духовні домінанти львівського періоду творчості (1939–1944) Олени Кульчицької // Літопис Нац. музею у Львові ім. А. Шептицького. Л., 2010. № 7(12); Олена Кульчицька. Графіка. Малярство. Ужиткове мистецтво: Альбом-каталог. Л; К., 2013;
- Кульчицька Олена. Графіка: Набір подарунк.-пошт. листівок зі збірки Нац. музею у Львові ім. Андрея Шептицького. К., 2013.
Фотоілюстрації
Людина 
