Розмір шрифту

A

Кульчицька Олена Львівна

КУЛЬЧИ́ЦЬКА Олена Львівна (15. 09. 1877, м. Бе­режани, нині Терноп. обл. — 08. 03. 1967, Львів) — графік, жи­вописець, майстриня декоративно-ужиткового мистецтва, етно­граф, педагог, громадська діячка. Сестра О.-М. Кульчицької. Державна премія України ім. Т. Шев­ченка (1967). Народний художник УРСР (1956). Урядові нагороди. Член СХУ (1940). Навч. у Худож.-пром. школі у Львові (1901); приват. школі С. Батовського-Качора та Р. Братківського (Львів, 1901–03), Віден. вищій худож.-пром. школі (1903–07). Серед її учителів — Г. Ґел­лер, А. Кен­нер, Ф. Ціжек, А. Ґролль. 1905–07 навч. у Спец. ательє емальєр. робіт, удосконалюючи майстер­ність під керівництвом А. Штарк. 1908 захистила диплом педагога і здійснила мист. подорож (Лондон, Париж, Мюнхен). 1909 — проф. рисунків у ліцеї королеви Ядвіґи. У Пере­мишлі (нині Поль­ща) викладала рисунок у 2-му держ. учител. семінарі (1909–38), Укр. ін­ституті для дівчат (1918–27) та чол. гімназії (1934–37). Від 1939 — у Львові: в етногр. від­ділі Музею НТШ; після його реорганізації — у від­ділі нар. мистецтва Етногр. музею; 1945–54 — в Укр. полігр. ін­ституті: від 1947 — проф. книжк. графіки. Персон. ви­став­ки — у Львові (1909, 1933, 1943, 1948, 1953–54), Києві (1945). У 1911 і 1913 брала участь у Всеукр. ви­ставках укр. мистецтва у Києві. Брала участь у Кон­гресі викл. рисунка в Дрездені (1912), діяльності Гуртка діячів укр. мистецтва, Асоц. незалеж. укр. мистців, екс­понуючи твори на ви­ставках укр. графіки у Празі (1924, 1933), Харкові (1925, 1929), Брюс­селі (1927), Гельсинкі (1928), Львові (1930), Берліні (1933), Вар­шаві (1934, 1937), Римі (1938), Чикаґо (1939). К. — зачинатель новіт. естамп. графіки на зх.-укр. землях на поч. 20 ст.: роз­робила власну концепцію її роз­витку, базовану на нац. традиціях та твор. пере­осмислен­ні досягнень європ. худож. графіки. Від­нови­ла техніку класич. офорта, досконало володіла техніками акватинти, мецо-тинто, мʼякого лаку, монотипії, роз­вивала традиції укр. дереворізу, модернізувала техніки кольор. та чорно-білого ліноритів. Працювала у різних жанрах декор.-ужитк. мистецтва, де по­єд­нала стилістику європ. сецесії та ар деко з на­дба­н­нями нар. культури. 1909–38 із се­строю створила бл. 80 килимів та гобеленів. За­ймалася худож. ткацтвом, моделюва­н­ням одягу, створила ескізи для кераміки, проектувала предмети хатнього вжитку. 1914 у Відні взя­ла участь у роботі Комітету допо­моги пораненим УСС. За її про­ектом тут ви­дано листівки «Чор­на хмара війни», «Могили борців». Працювала над живопис. циклом полотен у стилістиці мо­дерну «Страсті Христові» (1915). Як ілюстратор книжк. ви­дань втілила чимало новатор. ідей. Про­ілюструвала серію книжок — «Нашим найменшим» та «Читаночки української дитини» (1915–17; 37 вип.). Створила художнє оформле­н­ня під­ручників «Перша читанка» (1922) і «Друга читанка» (1923), книжки новел «До­рога» В. Стефаника (1917), повісті «Тіні забутих предків» М. Ко­цюбинського (К., 1928), творів «Лис Микита» (Л., 1951; К., 1959) та «Мойсей» (Нью-Йорк, 1968) І. Франка. Виконала 1918–21 цикл ілюстрацій до кн. «Українська народна міфологія» В. Гна­тюка. Новаторство К. у декор.-ужитк. мистецтві ґрунтується на по­єд­нан­ні сучас. естетики та нових форм побуту з нар. традиціями. Увʼязнена 1919 польс. владою із се­строю у Баранові побл. м. Тарнобжеґ у таборі для інтернов. українців. 1921 брала участь в організації у Пере­мишлі комітету «Брат братові» для допомоги дітям емі­грантів із Над­дні­прян. України. З її ініціативи у Пере­мишлі 1931 засн. музей «Стривігор». Творчу спадщину 1957 заповіла Нац. музею у Льво­ві. 1971 у її помешкан­ні та твор. майстерні від­крито Кульчицької Олени Художньо-меморіальний музей. Серед учнів — Я. Запаско, З. Кецало, І. Крислач, Е. Мисько, Х.-О. Саноцька.

Тв.: килими — «Каштани» (1908), «Бо­городиця з ангелами» (1910-і рр.), «Де­рево життя», «Олені», «Писанка», «Геометричний», «Павині очі» (усі — 1920–30-і рр.), «Чорний», «Буковинський» (обидва — 1930), «Вино­град» (1931; усі — спів­­авт.); живопис — «Батько», «Моя ма-­ти», «Діти на леваді», «Ярмарок у Косові», «Соняшники», «Пастушок із гусьми» (усі — 1908), «Богородиця Золотий Ко­лос» (1910-і рр.), «Сирота плаче», «Сес­тра в білому» (обидва — 1912), «Урочис­те свято», «Діти зі свічками», «Жнива» (усі — 1913), «Аз, о сих молю» (серед. 1920-х рр.), «Натюрморт із жовтими кві­­тами» (1927); графіка — офорти «Над морем. Пів­нічна Франція» (1909), «Мале містечко» (1910), «Буря над Адріатичним морем» (1911), «Бабинець у сільській церкві» (1913), «За море» (1914), «Стрілецька кров», «На варті», «Апофеоз», «Березовий хрест», «Страхі­т­тя війни», «Молох війни» (усі — 1915), «Помс­та» (1917), «В обороні богів», «Зрадник» (обидва — 1924), «Самсон» (1926), «Проти бурі» (1928), «Три царі» (1929); серії акварелей — «Народний одяг Західних областей України» (1912–38; К., 1959), «Народна архітектура За­хідних областей України» (1909–56); естампи — «Бідні діти» (1913), «Бідний самаритянин» (1914), «Пастир і вовки», «Харон» (обидва — 1916), «За колючим дротом» (1930-і рр.), «Гуцульська Мадон­на» (1935), «Поцілунок Юди» (1938), «Зруйноване гніздо» (1943), «Поранена левиця» (1947); цикл ксило­гравюр «УСС 1914–1915» (1915); цикли дереворитів та ліноритів — «Українські Січові стріль­ці» (1915), «З історії княжих часів» (1918), «Українські письмен­ники» (1920-і рр.), «Пори року» (1924), «Лихолі­т­тя українського народу» (1930), «Славні жінки ми­нулого» (1934), «Гуцульщина» (1935), «Легенди гір і лісів» (1936–37), «Культурне життя Львова», «Краса рідної зем­лі» (обидва — 1947).

Літ.: Голубець М., Осінчук М. Олена Кульчицька. Л., 1933; Сенів І. В. Творчість Олени Львівни Кульчицької. К., 1961; Олена Кульчицька: Каталог ви­ставки. Л., 1969; Попов А. Олена Кульчицька. К., 1983; Запаско Я. Спомин про Олену Кульчицьку — видатного художника книги і педагога // Вісн. Львів. АМ. 1999. Вип. 10; Кость Л. Памʼятки сакральної архітектури. Каталог акварелей Олени Кульчицької // Народо­знавчі зошити. Л., 2004. Ч. 1–2(55–56); Волошин Л. Творці українського модерну: Олена Кульчицька // ОМ. 2005. № 4; Кость Л. Іван Франко у творчості О. Кульчицької // Літопис Нац. музею у Львові ім. А. Шептицького. Л., 2006. № 4(9); Яців Р. Олена Кульчицька: спад­щина для України і світу // Яців Р. Укра­їнське мистецтво ХХ ст.: Ідеї, явища, персоналії: Зб. ст. Л., 2006; Олена Куль­чицька (1877–1967): Альбом. Л., 2007; Кость Л. Між красою та обовʼязком (До 130-ї річниці від дня народж.) // ОМ. 2007. № 2; Її ж. Естетичні та духовні до­мінанти львівського періоду творчості (1939–1944) Олени Кульчицької // Літопис Нац. музею у Львові ім. А. Шептицького. Л., 2010. № 7(12); Олена Куль­чицька. Графіка. Малярство. Ужиткове мистецтво: Альбом-каталог. Л; К., 2013; Кульчицька Олена. Графіка: Набір по­­дарунк.-пошт. листівок зі збірки Нац. музею у Львові ім. Андрея Шептицького. К., 2013.

Л. В. Кость

Додаткові відомості

Основні твори
килими — «Каштани» (1908), «Бо­городиця з ангелами» (1910-і рр.), «Де­рево життя», «Олені», «Писанка», «Геометричний», «Павині очі» (усі — 1920–30-і рр.), «Чорний», «Буковинський» (обидва — 1930), «Виноград» (1931; усі — спів­авт.); живопис — «Батько», «Моя ма-­ти», «Діти на леваді», «Ярмарок у Косові», «Соняшники», «Пастушок із гусьми» (усі — 1908), «Богородиця Золотий Ко­лос» (1910-і рр.), «Сирота плаче», «Сес­тра в білому» (обидва — 1912), «Урочис­те свято», «Діти зі свічками», «Жнива» (усі — 1913), «Аз, о сих молю» (серед. 1920-х рр.), «Натюрморт із жовтими кві­­тами» (1927); графіка — офорти «Над морем. Північна Франція» (1909), «Мале містечко» (1910), «Буря над Адріатичним морем» (1911), «Бабинець у сільській церкві» (1913), «За море» (1914), «Стрілецька кров», «На варті», «Апофеоз», «Березовий хрест», «Страхіття війни», «Молох війни» (усі — 1915), «Помс­та» (1917), «В обороні богів», «Зрадник» (обидва — 1924), «Самсон» (1926), «Проти бурі» (1928), «Три царі» (1929); серії акварелей — «Народний одяг Західних областей України» (1912–38; К., 1959), «Народна архітектура За­хідних областей України» (1909–56); естампи — «Бідні діти» (1913), «Бідний самаритянин» (1914), «Пастир і вовки», «Харон» (обидва — 1916), «За колючим дротом» (1930-і рр.), «Гуцульська Мадонна» (1935), «Поцілунок Юди» (1938), «Зруйноване гніздо» (1943), «Поранена левиця» (1947); цикл ксилогравюр «УСС 1914–1915» (1915); цикли дереворитів та ліноритів — «Українські Січові стріль­ці» (1915), «З історії княжих часів» (1918), «Українські письменники» (1920-і рр.), «Пори року» (1924), «Лихоліття українського народу» (1930), «Славні жінки ми­нулого» (1934), «Гуцульщина» (1935), «Легенди гір і лісів» (1936–37), «Культурне життя Львова», «Краса рідної зем­лі» (обидва — 1947).

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2016
Том ЕСУ:
16
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Людина
Ключове слово:
графік
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
51517
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
672
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 4
  • середня позиція у результатах пошуку: 5
  • переходи на сторінку: 1
  • частка переходів (для позиції 5):
Бібліографічний опис:

Кульчицька Олена Львівна / Л. В. Кость // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-51517.

Kulchytska Olena Lvivna / L. V. Kost // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2016. – Available at: https://esu.com.ua/article-51517.

Завантажити бібліографічний опис

Євдокименко
Людина  |  Том 9  |  2009
О. Г. Добробоженко
Євсеєнко
Людина  |  Том 9  |  2009
К. Л. Колесников
Єгоров
Людина  |  Том 9  |  2009
О. Й. Денисенко
ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору