КУЛЬЧИ́ЦЬКА Ольга-Меланія Львівна (30. 04. 1873, с. Устечко, нині Кременец. р-ну Терноп. обл. — 29. 03. 1940, Львів) — майстриня декоративно-ужиткового мистецтва, педагог і громадська діячка. Сес­тра О. Куль­чицької. Закін. восьмикласну школу при монастирі сакраменток у Львові. Килимарству навч. у нар. майстрів у м. Косів (нині Івано-Фр. обл.). 1911–37 — учителька ручних ро­біт в Укр. ін­ституті для дівчат у Пере­­мишлі (нині Польща). Спільно з се­строю працювала в галузях ху­дож. ткацтва (1909–38 створили бл. 80 килимів, гобеленів), а також популяризації нар. мистецтва. У їхньому твор. доробку окрему групу становлять килими, виконані за мотивами творів нар. мистецтва, — писанки, вишивки, кераміки. Майстерно володіла різноманіт. техніками вишивки, які за­стосовувала в оформлен­ні інтерʼєрів, моделюван­ні одягу. Учасниця худож. ви­ставок від 1913. Порушувала про­блему фа­хової освіти серед жінок і дівчат. Організувала фахову школу для дівчат, де на­вчала шити й виши­вати. Спів­засн. Союзу українок у Пере­мишлі. Сприяла організації б-к у галиц. селах, м-ках, освіт. кур­сів для дорослих та малопись­мен­них. Увʼязнена 1919 польс. владою у Баранові побл. м. Тар­нобжеґ у таборі для інтернов. українців. 1921 із се­строю ство­рила у Пере­мишлі комітет «Брат братові» для допомоги дітям емі­грантів із Над­дні­прян. України. У часописі «Нова хата» від 1925 сестри вміщували ескізи нар. вишивок і предметів хатньо­го вжитку.