Кулябко‑Корецька Людмила Мефодіївна
КУЛЯ́БКО-КОРЕ́ЦЬКА Людмила Мефодіївна (27. 06. 1940, Київ — 01. 03. 2018, там само) — скульпторка. Дружина Віктора, мати Володимира Кузнецових. Член НСХУ (1968). Закін. Київський художній інститут (1965; викл. В. Бородай, М. Лисенко, І. Макогон), творчі майстерні АМ СРСР у Києві (1973). Працювала у Києві: 1965–70 — художник-конструктор Київ. філіалу ВНДІ тех. естетики; водночас 1965–95 — у творчо-вироб. обʼєдн. «Художник». На твор. роботі. Учасниця всеукр. та всесоюз. мистецьких виставок від 1965. Основні галузі — монум., станк., декор. і мемор. скульптура. Авторка рельєфів, портретів, погрудь, мемор. дощок, памʼятників, меморіалів. Для творчості К.-К. характерні вираз. малюнок і конструктивне трактування скульптур. форми, виразна схожість у портретах. Створювала рельєфи, портрети, погруддя, мемор. дошки, памʼятники, меморіали. Окремі роботи зберігаються у Нац. музеї медицини України, Музеї гетьманства (обидва — Київ), Ізмаїл. картин. галереї (Одес. обл.).
Додаткові відомості
- Основні твори
- пам’ятники — «Брестська фортеця» (1965, проект для всесоюз. конкурсу), в’язням концтаборів (м. Золотоноша Черкас. обл., 1975), меморіал Слави (м. Пирятин Полтав. обл., 1977), В. Куцу (м. Тростянець Сум. обл., 1984), В. Леніну (смт Краснокутськ Харків. обл., 1985), захисникам Києва 1941, які полягли на р. Трубіж (с. Борщів Баришів. р-ну Київ. обл., 1989), воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни (м. Корсунь-Шевченківський Черкас. обл., 1995); портрети — «В. Касіян» (1965), «М. Лисенко» (1966), «І. Кавалерідзе» (1967), «Колгоспниця», «Учителька музики» (обидва — 1970-і рр.), «І. Макогон» (1972), «О. Кобилянська» (1973), «Т. Шевченко» (м. Біла Церква, 1988), «О. Пушкін» (м. Біла Церква, 1988; м. Губкін Бєлгород. обл., РФ, 1999), «Г. Мінх», «П. Перемежко», «В. Підвисоцький», «О. Корчак-Чепурківський» (усі — 1991), «Л. Пастер», «М. Пирогов» (обидва — 1992), «І. Мазепа» (1997), «П. Полуботок» (2000); мемор. дошка І. Кавалерідзе (Київ, 1987).
Людина 