Кулябко-Корецький Микола Григорович

КУЛЯ́БКО-КОРЕ́ЦЬКИЙ Микола Григорович (14. 08. 1846, с. Брусове Хорол. пов. Полтав. губ., нині Семенів. р-ну Полтав. обл. — 02. 11. 1931, Ленін­град, нині С.-Петербург) — економіст, публіцист, політичний діяч. Брат О. Кулябка-Корецького. Закін. 1-у гімназію (1863) та Університет св. Володимира (1868) у Києві. Працював у судовому ві­домстві. 1868 і 1872 ви­їжджав за кордон. На поч. 1870-х рр. брав участь у діяльності народниц. гуртка «чайковців» у Києві. 1872–73 — спів­роб. ж. «Вперед», який видавав один із теоретиків рос. народництва П. Лавров; від 1874 — секр. ред. ж. «Знание» (С.- Петербург), де вміщував свої стат­ті (публікувався також у ж. «Отечествен­ныя записки», г. «Земскій обзоръ», «Земство» та ін.). Читав робітникам лекції з політ­економії, збирав кошти на друк і нелегально пере­возив рев. літературу. 1875 у Кишиневі притягнений до ді­зна­н­ня за звинуваче­н­ням у пере­везен­ні в Росію понад 4 тис. прим. г. «Работник». Зумів ви­їхати за кордон, тому слідство було призупинено. Ви­вчав економіку, фінанси та соціологію в університетах Німеч­чини, 1877–78 жив у Лондоні як політ­емі­грант. Після поверне­н­ня в Росію у травні 1879 заарешт. у Тифлісі (нині Тбілісі) за кишинів. справою. Після 14-ти місяців увʼязне­н­ня у тюрмах Тифліса, Кишинева, Одеси висланий на 5 р. під особл. на­гляд поліції у Полтаву. Від 1880 працював у Полтав. губерн. земстві: 1889–96 — зав. статист., згодом — екон. бюро. Роз­робив про­граму земської статистики, став одним з ініціаторів склика­н­ня першого зʼ­їзду земських статистиків у Москві (1894). У 1890-х рр. очолював від­діл публіцистики г. «Пол­­тавскія губернскія вѣдомости». Пере­їхав до С.-Петербурга. 1897–1900 — секр. Вільного екон. товариства. За його ред. ви­дано 8–15 томи екон. опису Полтав. губернії. Уклав звід по­станов Полтав. губерн. земства за 1862–85, огляди с. господарства. Від 1911 — чл. правлі­н­ня Полтав. товариства взаєм. кредиту. 1912 видав «Краткий исторический очерк 40-летней деятельности Полтавского общества взаимного кредита. 1871–1911». Після біль­­шов. пере­вороту 1917 мешкав у м. Сочі (РФ), від 1922 — у Ленін­граді. Автор спогадів «Стамболов и Каравелов (лични спомени)» (София, 1903), «Из давних лет. Воспоминания лавриста» (Москва, 1931). Особові фонди К.-К. зберігаються у Держ. архіві РФ та Ін­ституті рукопису НБУВ (істор. документи пред­ставників роду Кулябків-Корецьких, листу­­ва­н­ня з О. Русовим й І. Лучиць­­ким тощо).

Завантажити статтю