КУЛЯ́БКО-КОРЕ́ЦЬКИЙ Олександр Григорович (14. 11. 1849, с. Білоозеро Хорол. пов. Полтав. губ. — ?) — лікар. Брат М. Кулябка-Корецького. Доктор ме­дицини (1886). Закін. Університет св. Во­лодимира у Києві (1873), Дерпт. університет (нині м. Тарту, Естонія, 1879). Працював земським лікарем, зокрема в Кременчуц. і Петрозавод. пов. Удосконалював знан­ня за кордоном. Був першим дир. Кем­мерн. мінерал. вод (нині у складі м. Юрмала, Латвія), уклав путівник «Кем­мерн и его целебные силы» (1898); від 1908 — директор Сергіїв. мінерал. вод (побл. м. Самара, Росія). Наукові дослідже­н­ня у галузях терапії, хірургії, санітарії, психіатрії, бальнеоло­гії. Пере­клав з нім. мови «Пособие с антисептического лечения ран» Гек­кера.