Купранець Йосип Олексійович
КУПРАНЕ́ЦЬ Йосип Олексійович (06. 01. 1900, с. Золотники, нині Теребовлян. р-ну Терноп. обл. — 02. 10. 1953, Львів) — громадсько-політичний діяч. 1919–20 воював в УГА, від 1920 — у Червоній УГА. Закін. Харків. комуніст. університет (1924). Працював на парт. посадах на Поділлі й у Донбасі; від 1929 — на підпіл. роботі у Зх. Україні: 1930 — секр. Львів. окруж. комітету КПЗУ. Того ж року заарешт. і на т. зв. Луцькому процесі 57-ми (1934) засудж. до 8-ми р. ув’язнення та 10-ти р. позбавлення прав. 1936 звільнений за амністією, повернувся до рідного села. 1938 емігрував до Франції з метою перебратися до Іспанії для участі в громадян. війні на боці республіканців, однак на той час Іспан. респ. припинила існування. 1943–44 був ув’язнений у нім. концтаборі Людвіґсгафен, брав участь у діяльності підпіл. антифашист. груп. 1946 повернувся до Львова, де закін. пед. інститут (1949), працював у істор. музеї, від 1951 — в Інституті сусп. наук АН УРСР. Автор низки статей з історії рев. руху в Зх. Україні.