Коростенський завод шляхових машин Жовтнева кузня
КО́РОСТЕНСЬКИЙ ЗАВО́Д ШЛЯХОВИ́Х МАШИ́Н «ЖОВТНЕ́ВА КУ́ЗНЯ» — підприємство у галузі будівельно-шляхового машинобудування. Розташ. у м. Коростень Житомир. обл. Засн. 1926 на базі майстерень (виготовляли с.-г. інвентар) як чавуноливар. завод. Від 1927 — сучасна назва. Наприкінці того ж року введено в експлуатацію ливар. цех. Окрім с.-г. інвентарю, завод почав випускати с.-г. устаткування та чавунне литво. 1930–32 освоєно виробництво вузькоколій. та десятиполицевих вагонеток Келлера для цегел. заводів, 1938 — рольгангів. Під час 2-ї світової війни устаткування заводу евакуйовано у сх. р-ни СРСР, будівлі зруйновано. Відбудову підприємства розпочато 1944. Першу післявоєнну продукцію завод випустив наприкінці 1945 (411 вагонеток місткістю 1 м3, 15 маятник. пилок, 14 фарботерок). 1949 виготовляв мотовози вузької колії, пересувні бітумні котли, ручні гудронатори, вагонетки вузької колії місткістю 1 і 3 м3, 1950–55 — причіпні грейдери, снігонавантажувачі, бетоноломи, автотермоси-ремонтери, канавокопачі тощо. Від 1956 спеціалізувався на випуску причіп. грейдерів та грейдер-елеваторів. 1969 діяли 6 осн. цехів: ливар., мех., складал., енергомех., інструм. та ковал.-пресовий. Осн. продукція — грейдер-елеватори, землевози, пневмошинні котки, причепи-важковози. Підпр-во оснащене формувал.-заливал. конвеєрами, потуж. поток. лініями мех. оброблення валів і шестерень, складання редукторів і грейдерів тощо. Нині у структурі — 3 вироб. та 3 допоміжні цехи; діє також чавуноливарне виробництво. Спеціалізується на виготовленні шлях. техніки (бульдозери та ін.), запчастин до неї, с.-г. продукції (садово-город. інвентар, госп. інструмент), також випускає товари нар. вжитку. Має власний житл. фонд та соц.-побут. заклади. У 1970-х рр. на заводі працювали бл. 400 осіб, нині (2012) — понад 30 осіб. Голова правління — І. Поврозник (від 1997).
Рекомендована література
- Октябрьская кузница // Строительное, дорожное и коммунальное машиностроение в СССР. Т. 2. Москва, 1967.