КУ́­ПРІЦ Яків Микола­йович (1880, м. Ре­вель, нині Тал­лінн — 1969, Москва) — фахівець у галузі технології борошномельного виробництва. Доктор технічних наук (1946), професор (1938). Заслужений діяч науки РРФСР (1963). Сталінcька премія (1948). Закін. Ризь­кий політех. ін­ститут (1903). Працював 1904–16 на маш.-буд. під­приємствах у Берліні, Дрездені, Києві та Хар­кові. 1916–17 пере­бував на військ. службі, за­ймався конструюва­н­ням балонів і вентилятор. устат­кува­н­ня для нейтралізації газових атак. Від 1918 здійснював облаштува­н­ня млинів у Харкові; згодом при­знач. зав. виробництва млинів України, був чл. правлі­н­ня Укр. борошномел. тресту. 1924–30 — гол. інж. АТ «Млинбуд», 1931–37 — тресту «Союз­продмашина»; водночас від 1929 — декан факультету технології зерна (реорганіз. 1930 в Ін­ститут технології зерна і муки), 1930–61 — зав., від 1961 — професор кафедри технології пере­робле­н­ня зерна Моск. технол. ін­ституту харчової промисловості; 1937–41 — за­ступник директора з наук. частини ВНДІ зерна і продуктів його пере­робле­н­ня (Москва). Керував роз­робле­н­ням проектів і будівництвом низки великих товар. млинів. Основоположник науки про упр. технол. якостями зерна; довів, що най­ефективнішим способом впливу на них є гідротермічне обробле­н­ня.